Роздуми над Божим словом на п’ятницю І Звичайного тижня, рік ІІ
Коли по кількох днях Ісус повернувся до Капернауму, чутка пішла, що Він у домі. І там зібралося стільки народу, що не було більш місця, навіть перед дверима; а Він промовляв до них словом. І от прийшли до Нього, несучи розслабленого; несли його четверо. А що із-за народу не могли донести до Нього, розкрили стелю над місцем, де Він був, й отвором спустили ліжко, на якому лежав розслаблений. Ісус, уздрівши їхню віру, до розслабленого й каже: «Сину, відпускаються тобі твої гріхи». А були й деякі книжники, що сиділи там та міркували собі: і як може Цей так говорити? Він богохульствує! Хто може прощати гріхи, крім одного лише Бога? Ісус же, вмить збагнувши духом, що вони таке собі думають, до них і каже: «Чого таке ось намислюєте у ваших серцях? Що легше — сказати розслабленому: відпускаються тобі гріхи, а чи сказати: встань, візьми твоє ліжко й ходи? Та щоб ви знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати», — мовить до розслабленого: «Кажу тобі: встань, візьми твоє ліжко і йди до свого дому». Устав той — і зараз же, взявши ліжко, вийшов на очах усіх; тож чудувалися всі, хвалили Бога й мовляли: Ніколи ми такого не бачили!
Мк 2, 1–12
Четверо чоловіків принесли на ношах свого паралізованого друга до будинку, де проповідував Ісус Христос. Їхньою метою було дістатися якомога ближче до Нього. Заради цього вони були готові здолати будь-які перешкоди. «Нам треба за будь-що дістатися до Ісуса», — певно, говорили вони один до одного. Друзі чули від людей про чудесні зцілення, які творив Ісус, і це вселяло в них надію, що Він підніме з ліжка і їхнього товариша.
Подивимося на цю ситуацію як на ідеальний образ заступницької молитви. Молячись про когось, ми маємо стати перед Господом Ісусом і віддати в Його руки людину, про яку молимося. Надіючись на те, що Бог може все, ми подумки кладемо цю людину до Його ніг і просимо про зцілення (милосердя, прощення, визволення).
Та як стати перед Христом? Як відчути Його присутність? Один зі способів — почати свою молитву з прослави Бога. Прожени сторонні думки, що розхитують твій розум, і зосередься на величі та красі Господа. Прославляй Його силу і милосердну любов. Дякуй за все, що Він уже зробив для всього людства, для тебе особисто і для цієї людини. Зосередься на всьому доброму, святому і прекрасному, що є у Христі, й це позбавить тебе страху, сумнівів і занепокоєння, які заважають відчути Його присутність.
Якщо тебе бентежить те, що відповідь не приходить одразу, — наслідуй чоловіків із сьогоднішнього читання: не здавайся! Вони пішли навіть на те, щоб розібрати частину покрівлі, аби тільки доставити друга до Ісуса. Будь наполегливим у молитві! Пам’ятай, що Христос добре знає ситуацію, яку ти переживаєш, і не залишить твої молитвии без уваги.
Крім того, молячись про когось, вір, що Господь невпинно діє, навіть залишаючись «за кадром». Саме віра в це спонукала тих людей зробити все можливе, щоб наблизитися до Нього. Саме така віра відкрила язичниці з Євангелія (див. Мт 15, 22. 28) шлях до зцілення її доньки. Саме така віра потрібна тобі сьогодні. У цьому й полягає послання сьогоднішнього євангельського фрагмента — послання, яке Бог хоче, щоб ти ніколи не забував.
«Господи Ісусе Христе, я приношу до Твоїх ніг дорогих моєму серцю людей. Вірю, що Ти можеш усе. Ввіряю їхнє духовне, душевне й тілесне здоров’я Твоєму милосердю».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
