Про важливість кожного моменту

Роздуми над Божим Словом на четвер після Попільної Середи 

«Знову те саме!»… «Дотягнути б до вихідних!»… «Ще трохи й усе зміниться!». А в студентів або учнів: «От тільки закінчиться сесія — екзамени — заліки!» Ми часто прокидаємось із таким набором фраз в голові й ліниво розсуваємо штори із думкою, що сьогодні буде звичайнісінький день. Часто очікуємо «моменту ікс», переміни в житті, з надією, що від того дня наше життя має піти в іншому річищі.

А якщо цей момент так і не настане? Якщо все життя буде складатися з таких одноманітних днів, а ти все житимеш цим очікуванням? Може варто змінити свою перспективу сприйняття своєї ж рідної буденності?!

Як у сьогоднішньому першому читанні, так і в Євангелії привертають до себе увагу два, здавалось би, непримітних слова.

«Коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, бере свій хрест щоденно й іде слідом за Мною». На що ми зазвичай звертаємо увагу, коли читаємо ці слова Ісуса? Зречись самого себе, йди за Мною. Чи не так? Бо звучить так серйозно, сприймаємо це як виклик. І часто думаємо: «От наступить якийсь певний момент, коли зможу проявити свою віру!» А поки цей момент не настав, то живу як живу.

Мойсей промовив до народу: «Гляди, сьогодні Я появив перед твоїм обличчям життя й добро, смерть і зло!».

Помітили деяку лінію, що пов’язує  цих два уривки? Сьогодні Господь появив перед кожним із нас певний вибір і сьогодні — тобто щоденно — Ісус заохочує брати наш хрест і йти за Ним.

Часто я сприймаю звичайний день як ще одну галочку, яку треба поставити в календарі. День, який просто треба прожити, перейти. Часом проживаю його як в стані напівсну, не відчуваючи та не чуючи, що відбувається навколо. А в кожному дні можна творити принаймні маленькі речі, які будуть поширювати життя і добро. Щоранку Він дає нам вибір чим нам наповнити та як провести день. Можливо варто змінити наше сприйняття нашої ж буденності?

Тату, пробуди нас зі сну сприйняття життя як просто ряду днів, які треба прожити; навчи, як наповнити наше життя насправді життям. Нехай я пізнаватиму Тебе кожного дня хоча б трішечки більше.