Роздуми над Божим Словом на п’ятницю після Попільної Середи
Якось так вже завелось, що ми надаємо перевагу «словам-знеболюювальним» у нашому житті. Що маю на увазі? Коли є біль, треба шукати причину, а ми натомість закидаємось ліками, щоб певним чином його притлумити, проте, в переважній більшості випадків, якщо не вилікувати причину, хвороба — а з нею біль — повертаються. Тепер, як це стосується наших слів?
Зараз якось стало надзвичайно багато фраз, на зразок «шукаємо компромісів-консенсусів», чогось такого посереднього, щоб задовольнило всіх і вся. І часом в тих бажаннях догодити різним сторонам правда відсувається на останнє місце, уступаючи дорогу компромісам і задоволенням сторін.
«Так говорить Господь Бог: “Кричи на все горло, не стримуйся!”»
Тут можна протягом години говорити про нашу позицію стосовно інших. Проте, спробуймо подивитись на сьогоднішнє слово у контексті наших стосунків з Богом, нашої молитви, бо саме в цьому закладається фундамент наших відносин з усім світом.
Чи не ловили себе на тому, що часом намагаємось з нашої молитви зробити набір красивих фраз? Не говоримо про те, що насправді думаємо: адже краще Богу того не знати, особливо коли хтось дратує або переживаєш якісь труднощі. Вибираємо варіант «light-молитви», показуючи те, що краще показати, не говорячи про щось важливе, про щось правдиве, особливо якщо воно не дуже привабливе. Так наче намагаємось сподобатись Богу, забуваючи про те, що Він і так досконало знає наше серце. І тут питання: навіщо ж тоді вигадувати щось?
Псалми як hard-версія спілкування з Богом. Пробували ними молитися? Тут повна гамма справжніх відчуттів і переживань: і радість, і біль, і небезпека, і справжнє відношення до ворогів, і втрата надії. Бо якщо псалміст говорить, що він ненавидить, то він в той момент насправді ненавидів і відкрито говорив про це Богу, не приховуючи своїх бажань і думок. Або якщо втрачав надію, то він питався в Бога, чому Він його покинув. Це рівень справжніх стосунків, це рівень правди. Де я знаходжусь зараз? Набір красиво заготовлених фраз? Або справжня дорога до правди?
У Новому Заповіті слово «кричати» зустрічається лише один раз: коли Ісус закричав на хресті — «Елі Елі, лема савахтані». Закричи до Господа голосно, не стримуючи правди в собі. Нехай цей піст стане часом, коли навчимось з Ним правдиво говорити.


фінансово.
Щиро дякуємо!