Роздуми над Божим Словом на понеділок ІІ тижня Великого Посту
Якби ми склали алфавітний список прикмет Бога (звичайно, якщо такий список можна було б скласти, щоби краще пізнати Того, кого майже ніколи не зможемо до кінця пізнати, але Якого хочемо наслідувати), то першим у цьому списку стояло б слово на літеру А — Активний.
Часом нам показують Бога, як Того, Хто сидить на небесному троні та дивиться, чи ми десь та й не промахнулися. Фальшивий образ, який дає цей світ і який настільки неправдивий… Наш Бог — Бог перших кроків, Який вчить нас цьому ж.
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Будьте милосердними, як і ваш Отець милосердний. Також не судіть — і не будете суджені; не осуджуйте — і не будете осудженими. Прощайте — і проститься вам; давайте — і дасться вам; міру добру, натоптану, струснуту й переповнену дадуть вам у поділ. Бо якою мірою ви міряєте, такою ж відміряється вам».
Помітили залежність? Щоб отримати щось, потрібно спочатку віддати. Щоб отримати прощення, потрібно простити. Такий наш Бог — Той, Який виходить перший. А ми чекаємо, що зміниться хтось інший, а зі мною і так поки все в порядку. Подивлюсь збоку, чи хтось почне творити-оновлювати-перемінювати. Зачекаю на життя, а воно собі проходить повз мене. Не такий наш Бог, це точно. А якщо ми маємо бути подібними до Нього, то, можливо, настав час щось змінювати?
Той, хто робить перший крок, завжди ризикує — не зрозуміють, висміють, зрадять тощо. Забиваємось у свої мушельки, боячись відкритися. І цілком може бути, що так і станеться, але якщо не спробувати, то як дізнатись?! Все, що робив Ісус, це теж ризик через надзвичайно сильну Любов, яку Бог має до кожного з нас. У кожного з нас є свої дороги, які чекають на перший крок. То, можливо, варто вже спробувати ризикнути й вирушити у дорогу?
Тату, нехай цей піст буде часом, коли не боятимусь робити крок: на зустріч іншій людині, на зустріч новим викликам, на зустріч Тобі.
фінансово.
Щиро дякуємо!
