Роздуми над Божим Словом на урочистість святого Йосифа
Так багато речей у нашому житті ми ховаємо подумки, надаючи їм статус «мертві». У можливість реалізації стількох речей ми не віримо, штампуючи їх: «нездійсненні».
Біблія каже: «Я настановив тебе батьком багатьох народів», — перед Богом, у якого він повірив, який оживляє мертвих та називає те, що не існує, як наявний.
Часом здається, що не вистачить слів для того, аби описати наскільки унікальною є Біблія: адже там можна знайти пояснення абсолютно на всі наші стани.
Читаємо у книзі пророка Єзекиїла: «Вони кажуть: Кості наші висхли, надія наша пропала, прийшов кінець нам! Тому пророкуй і скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ось Я відчиню гроби ваші, і виведу вас, Мій народе, з гробів ваших, і приведу вас назад в Ізрáїльську землю. І зрозумієте, що Я — Господь, як відчиню ваші гроби та й виведу вас, Мій народе, з гробів ваших». Часто наша душа є таким цвинтарем вбитих надій, причому ми їх самі повбивали: надії на зміни, надії на оновлення, любов, навернення, здоров’я тощо. «Не вийде, не вдасться, не хочу знову засмучуватись, тому навіть не буду пробувати», — так фраза за фразою, думка за думкою вбиваємо частиночку надії в нашій душі.
А якщо відірвати погляд від нашої слабкості та спрямувати його не на наші немочі, а на Його силу? Змінюється перспектива погляду, змінюємось ми самі. Наш Бог — Той, який відчиняє гроби й оживляє мертвих. Які сфери мого життя потребують оживлення? Що або кого ми поховали давно в собі? Приділіть сьогодні принаймні 10 хвилин часу, щоби показати Богу те, що потребує Його Духа аби дати нове життя.
Подивімося на двох старців, у яких в досить таки похилому віці з’явилося потомство: Авраам, а у Новому Завіті — Захарія. Обидвоє не мали жодних шансів, що ще матимуть дітей, дружини теж були вже далеко не дівчата. Але в чому полягав гріх Захарії, що він онімів? Захарія констатував свою слабкість, стверджуючи, що неможливо аби в нього з’явився нащадок. Що зробив Авраам? «І вивів Він його надвір і мовив: “Глянь же на небо і злічи зорі, коли можеш їх злічити!” І сказав до нього: “Таке буде твоє потомство”. І повірив Аврам Господеві, й Він зарахував йому те за праведність» (Буття 15).
Вірити в речі неможливі для нас, але під силу для Господа. Відривати погляд від наших слабкостей і скеровувати до Його сили — таке завдання на кожен день.
Інша перспектива бачення — інше сприйняття життя. Погодьтеся.
Тату, в кожному моменті, у кожній моїй навіть найменшій зневірі відривай мій погляд від пороху і землі та скеровуй до Тебе, в небо!