Віра, яка бачить

Роздуми до Слова Божого на Великдень

Після суботнього відпочинку, сповіщає апостол Йоан, настав День Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа. Улюблений учень називає цей день «ОДИН», або «ЄДИНИЙ» день тижня. Йоан не пише про перший (πρῶτος ― прóтос) день тижня, а з усією силою підкреслює, що то був один (μία ― мíя) єдиний, винятковий день. Це абсолютно новий день, якого ще ніколи не було в історії людства. Це початок нового тижня сотворіння: Бо ось я творю нове небо й нову землю, і те, що було перше, не буде згадуватися більше, ані спадати на думку. Ви ж радуйтеся й веселіться по віки вічні з-за того, що я творю! (Іс 65, 17-18). І сказав той, хто сидить на престолі: Ось творю все нове (Одкр 21, 5).

Коли Господь Бог створив небо і землю, в той день Він відділив світло від темряви. Вже тоді на самому початку Творець Життя залишив нам першу заповідь воскресіння. Коли Ісус Христос виходить ранком нового дня із темряви смерті, Він звершує відділення світла від темряви. Аналогічно пуста й порожня земля в описі першого дня сотворіння (Бут 1, 2) нагадує порожню гробницю Воскреслого Ісуса.

Марія Магдалина, з якої колись вийшло сім бісів (пор. Лк 8, 2), йде до гробу ще в темряві ночі, перед світанком нового дня. Єдина впевненість, яку вона має, це та, що її Господь знаходиться у гробниці, що смерть становить кінець усього. Так було і буде завжди… тому відсутність Ісуса у гробниці тривожить її більше від самої смерті. Єдине, що мусить зробити людина, ― це вмерти, повернутися у порох. Ніщо на землі не є певне, тільки одна смерть. Навіть саме слово «гробниця» було згадане в цьому фрагменті Євангелія аж сім разів. Повнота смерті настала, коли найкращий з‑поміж людських синів (пор. Пс 45, 2) був покладений у гробі. Однак того ЄДИНОГО дня навіть ця непорушна впевненість була підважена. Настав день Восьмий ― символ нового початку.

Найперше, що бачить Марія Магдалина, ― це камінь, відкочений від гробу. Вона вже бачила такий камінь при поверненні Лазаря до життя (пор. Йн 11, 39. 41). В обох випадках великий круглий камінь був дослівно взятий (αἴρω ― áйро) від гробниці. Таким чином Йоан нагадує нам, що Розп’ятий і Воскреслий Ісус ― це Агнець Божий, що бере (αἴρω ― áйро) гріх світу (Йн 1, 29).

Після гріхопадіння Адама людина була вигнана з Раю, а Господь поставив від сходу до Едемського саду херувима з полум’яним миготливим мечем, щоб стерегти дорогу до дерева життя (Бут 3, 24). Отці Церкви навчають, що Розп’ятий Божий Син загасив це полум’я своєю кров’ю. Римська сторожа втекла від гробниці, камінь усунуто і вже більше нічого не стоїть на перепоні до дерева життя, до Воскреслого-Розп’ятого.

Того ЄДИНОГО дня був взятий від входу камінь, був також взятий із гробниці Господь! Саме цей Божественний рух порушує усіх до бігу. Біжить Марія Магдалина, біжить Симон-Петро, біжить інший учень, якого любив Ісус. Порух нового Божого Життя цілковито усіх змінює.

З одного боку Марія та усі інші вже не мають більше жодної впевненості. Від імені всіх жінка визнає: НЕ ЗНАЄМО, де покладено Господа. Симон-Петро освідчив, що він НЕ ЗНАЄ Ісуса з Назарета. А про всіх разом сказано: Вони бо ще НЕ ЗНАЛИ Писання, за яким Він мав Воскреснути з мертвих.

З іншого боку, зміна Марії Магдалини була у тому, що йшла вона у темряві до гробниці, а тепер починає шукати Господа. Петра змінив ранковий спів півня за словом Ісуса та погляд Христа, що обійняв апостола після його зради.

Усі зазнали цілковитої зміни. Навіть сам Йоан вже названий іншим учнем. Що змінилося у ньому? На Тайній Вечері, коли Йоан прихилився до лона Ісуса, він був уперше названий учнем, якого любив (ὃν ἠγάπα — хон егáпа) Ісус. Тепер же, після смерті Господа, він названий: учень, якого любив (ὃν ἐφίλει — хон ефíлеі) Ісус. Різниця тут у прояві любові. Аґапáо ― це любити безкорисливо, жертовно. Філéо ― любити як друга. Коли Йоан побачив смерть Ісуса на хресті, він зрозумів, що є другом Ісуса, бо пригадав Його слова: Ніхто не має більшої любові, ніж та, коли хтось душу свою кладе за друзів своїх (Йн 15, 13). Саме така любов провадить до живої віри: тоді ж увійшов й інший учень… і побачив, і повірив.

Абсолютна певність смерті була замінена непорушну віру, яка БАЧИТЬ.