Роздуми над Божим Словом на середу ІІ Великоднього тижня
Хто вірить у Нього, того не судять, а хто не вірить, той уже осуджений, бо не повірив в Ім’я Єдинородного Божого Сина (Йн 3,18)
Людям часом здається, що Бог нас засуджує. Але це не Бог нас засуджує, а гріх який, володіючи людиною, має владу її ввести до пекла (див. Лк 12, 5). Ми й так були приречені на вічну загибель внаслідок первородного гріха Адама і Єви та внаслідок панування гріха в людському світі. У світі немає безгрішних, всі ми завинили перед Богом, але самі звільнитися від влади гріха не можемо. Христос прийшов у світ саме для того, щоб перемогти гріх своєю смертю на хресті, щоб гріх більше не мав над нами смертельної влади, але щоб кожен з нас мав можливість звільнення від нього через віддання себе, свого життя Спасителю.
Відкидаючи ж спасенну допомогу віри в Ісуса Христа, людина сама відкидає своє спасіння і залишається у владі гріха, а відтак прирікає себе сама на вічну загибель.
Пам’ятаймо про любов Божу до нас, яку Він об’явив нам у Своєму Сині Ісусі Христі: «Аж так Бог полюбив світ, що дав свого Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне» (Йн 3, 16).