Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 30 червня
Сам Законодавець, приписуючи закон про суботу, вказував на те, щоб вони, згідно з Його волею, уникали в цей день тільки поганих діл. Не робіть, — сказано, — нічого, тільки що треба з’їсти кожному, те одне можете зготувати (Вих 12, 16). При цьому в святилищі виконували все, і навіть із великою ревністю і з подвійною старанністю. Так Господь відкривав їм істину затаєно.
Отож, настільки велике благо, — скажеш, — Христос знищив? Зовсім ні. Навпаки, ще більше помножив. Для них настав час навчитися всього за посередництвом найвеличніших засобів, і вже не було необхідності зв’язувати руки того, хто, звільнившись від злоби, прагне до всього доброго. Вже не було потреби навчатися із закону, що Бог сотворив усе. Вже не було необхідності бути лагідними через силу закону тим, які покликані до наслідування Божої благодаті.
Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний (Лк 6, 36). Вже не було необхідності один день святкувати тим, яким все життя наказано святкувати. Отож святкуймо, — сказано, — не у старій заквасці, ані у заквасці злоби і лукавства, а в опрісноках чистоти й правди (1 Кор 5, 8). Вже не має потреби стояти біля ковчега і золотого жертовника тим, які мають у собі самому Владику всіх і вступають із Ним у спілкування всіма способами: і молитвою, і пожертвами, і писаннями, і милосердям, і Його присутністю всередині самих себе.
Отож, яка необхідність у суботі існує для того, хто завжди святкує і живе на небі? Будемо святкувати безперервно, віддаляючись від будь-якого зла. В цьому й полягає суть справжнього свята. Ми будемо стреміти до духовних справ, полишаючи земні, і святкувати в духовний спосіб, стримуючись від зажерливості, звільняючи тіло від зайвої марної праці, якою був колись обтяжений єврейський народ в Єгипті. Ми, накопичуючи золото, нічим не відрізняємося від тих, які копали глину, робили цеглу, збирали солому і зазнавали мук. І сьогодні диявол примушує робити цеглу, як колись фараон.
А справді, чим є золото, як не грязюкою? Та що ж являє собою срібло, як не солому? Подібно як солома, запалюється вогонь пожадливості, і золото, подібно як глина, осквернює того, хто ним володіє.
Ось навіщо Господь послав до нас не Мойсея з пустелі Єгипту, а свого Сина з неба. Отож, якщо ти і після Його приходу будеш перебувати в Єгипті, то зазнаєш втрат так само, як єгиптяни. Якщо ж, покинувши Єгипет, вийдеш разом з духовним Ізраїлем, то будеш бачити чуда.
св. Йоан Золотоустий
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або гаманець WebMoney: WMU U597761928561.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com