Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 3 липня
Нікому злом за зло не віддавайте (Рим 12,17). Це і є перемога. Адже воїн більш вдало отримує перемогу не тоді, коли піддає себе ударам суперника, а якщо ставить себе в таку позицію, коли суперник змушений тратити силу в повітрі. Таким чином, він не тільки сам ухиляється від ударів, але й виснажує всю силу суперника.
Так само буває й з ображеними. Зі свого боку, коли ти завдаєш образи, тоді перемагає тебе не людина, а більш сороміцьке — низька пристрасть, тому що тебе опанував гнів. Коли ти мовчиш, то переміг, без зусилля отримав трофей і будеш мати тисячі людей, які будуть готові накласти на тебе вінець і які усвідомлюють брехню злослів’я.
Хто заперечує, той своїми запереченнями показує, що зранений, а хто зранюється, той викликає підозру в тому, що визнає висловлене про нього. Та якщо ти відповіси сміхом, то ти сміхом відкинув погане судження про тебе. І якщо бажаєш отримати чіткий доказ справедливості моїх слів, то запитай власне свого ворога, що для нього болючіше: чи те, що, гарячкуючи через образу, відплачуєш йому образою, або те, що ти смієшся над особою, яка образила? Скоріш за все, ти почуєш останнє. Він не стільки тішиться з того, що в свою чергу не отримав образи, скільки пригнічений через те, що не може вивести тебе з рівноваги. Хіба ти не бачив, що ті, які перебувають у стані гніву, незважаючи на отримувані удари, зі всією стрімкістю кидаються і, бувши злішими від дикого вепра, намагаються тільки завдавати ран ближньому? Чи не на це одне звертають увагу і за це дбають більше, ніж за те, щоб застерегти себе від болю?
Отож, коли ти відняв у ворога власне те, чого він особливо бажає, то ти відняв у нього все, принизив і показав, що він заслуговує зневаги, що він є дитина, а не чоловік. Та й ти сам, здобувши репутацію людини-мудреця, змусиш інших думати про нього як про непридатного ні до чого звіра. Так ми й будемо поступати в момент нанесення нам побоїв, і коли хочемо бити, а не будемо відплачувати ударом за удар.
Але хотів би завдати смертельного удару? Підстав другу щоку тому, хто тебе вдарив, і цим завдаси йому тисячі ран. Ті, які плескають у долоні й дивуються, стануть для нього гіршими від тих, які каменують; раніше від них осудить і винесе жахливий вирок совісті. Він вступиться геть, засоромлений, мовби засуджений до смертної кари. Якщо ж ти дбаєш і про людську славу, то отримаєш її значною мірою таким учинком. Взагалі тих, які зазнають бід, ми трохи жаліємо. Та коли побачимо людей, які не противляться, а й самі зраджують себе, то не тільки шкодуємо, але й дивуємося їм.
св. Йоан Золотоустий
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або гаманець WebMoney: WMU U597761928561.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
