Зерно і кукіль

Роздуми до Слова Божого на вівторок XVІІ звичайного тижня, рік ІІ

Чи може бути ще краща інтерпретація притчі ніж Ісусова? Важко щось ще пояснювати після Вчителя з Назарету. Спробуймо лише прочитати це слово в світлі тих подій, які кожен з нас переживає у своєму житті.

Пояснюючи притчу про кукіль, наш Спаситель говорить, що добре зерно – це сини Царства, натомість кукіль – це сини лукавого. Як можна стати сином Царства, або сином лукавого? Здається наше серце також є подібною нивою до сівби (пор. Мт 13). Коли приймаємо на цю ниву Слово Бога, що є наче зерно, стаємо синами Царства, коли ж приймаємо слова лукавого, стаємо його дітьми. Ісус про лукавого каже, що він є «батьком брехні». Відповідно кожне слово, яке не веде мене до правди, не виявляє правди мого серця, а навпаки камуфлює мій власний образ, моє життя, є сівбою куколю. І навпаки кожне Слово правди, яке веде до зустрічі з самою Правдою, з Господом, є посівом Божого Царства.

Все було б добре, якби наш противник не був таким хитрим і не підсипав одного зернятка куколю в мішок добірної пшениці. Саме така неправда є найбільш небезпечною, неправда, яка виглядає на 99% як правда. Тому потрібний нам ще один гарант: Дух Святий, який діє в Церкві.