Літургійні читання на вівторок ХVII звичайного тижня, рік ІІ

Римо-католицький календар

Вівторок ХVІІ звичайного тижня, рік ІІ

Перше читання
Єр 14, 17-22

Читання з Книги пророка Єремії

Хай мої очі проливають сльози день і ніч без упину, бо тяжке нещастя спіткало дівицю, дочку мого народу, вельми болюча рана. Вийду у поле, аж ось мечем побиті; увійду у місто — аж тут жах голоднечі. Навіть пророк та священник блукають по країні безпорадні. 
Хіба ж Ти зовсім відкинув Юду? Хіба душа Твоя гидує Сіоном? Чому побив Ти нас так, що нема нам і ліків? Ми ждали миру, та добра немає; ми ждали часу зцілення, аж ось тривога.
Ми знаємо, Господи, нашу безбожність, провини батьків наших, бо ми згрішили перед Тобою. Не відкидай нас, Імені Твого ради;  не зневажай престолу величі Твоєї. Згадай, не розривай союзу Твого з нами. Чи ж є між марними ідолами язичників такі, що б дощ спускали? Чи ж небо дає зливу? Чи ж то не Ти, о Господи, Боже наш, на якого ми вповаємо? Адже Ти твориш усе те!

Слово Боже.

Респонсорійний псалом 
Пс 79(78), 8-9а. 9бв і 11. 13 (П.: пор. 9бв) 

Звільни нас, Боже, ради свого Ймення.

Не нагадуй нам про гріхи предків наших.
Нехай якнайшвидше піде попереду нас Твоє милосердя, †
бо ми стали надто нужденні.
Поможи нам, Боже, наш Спасителю, *
задля слави Імені Твого.

Визволи нас і прости гріхи наші задля Імени Твого. *
Нехай дійде до Тебе волання в’язнів!
Могутністю свого рамена *
захисти синів, над якими тяжіє вирок смерті.

Ми ж — Твій народ, Боже, *
вівці Твого пасовиська;
будемо навіки Тебе прославляти, *
з покоління в покоління Твою хвалу сповіщати.

Спів перед Євангелієм

Алілуя, алілуя, алілуя.

Зерно — це слово Боже, а сіяч — Христос;
кожний, хто Його знайде, житиме повіки.

Алілуя, алілуя, алілуя.

Євангеліє
Мт 13, 36-43

† Читання святого Євангелія від Матея.

Того часу, відпустивши натовп, Ісус прийшов у дім. І підійшли до Нього учні Його, кажучи: «Роз’ясни нам притчу про плевели на полі».
Він же, відповідаючи, сказав: «Той, хто сіє добірне насіння, — це Син Людський, а поле — це світ; добірне ж насіння — це сини Царства; плевели — це сини лукавого; ворог, що його посіяв, — це диявол; жнива — це кінець світу, а женці — це ангели. Отже, як збирають плевели і палять у вогні, так буде при кінці світу: Син Людський пошле своїх ангелів, і вони зберуть з Його Ца­рства всі спокуси й тих, хто чинить беззаконня, і вкинуть їх у вог­няну піч; там буде плач і скрегіт зубів. Тоді праведники засяють, як сонце, в Царстві Отця свого. Хто має вуха, нехай слухає».

Слово Господнє.

Біблійні роздуми:

Бог сіє. Молися, щоб посіяне проростало (Слово між нами)

Зерно і плевели (о. Роман Лаба, OSPPE)