Навіщо ділитися?

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 30 серпня

Бог любить тих, хто вміє щедро давати. Був проведений цікавий експеримент. На одній із лекцій групу людей попросили надути кульку та написати на ній своє ім’я. Після цього ці кульки кинули до приміщень, де було дуже багато кульок. Завдання для кожного учасника полягало в тому, щоб знайти свою кульку за 5 хвилин. Усі метушливо шукали свої кульки, наштовхуючись одне на одного, але із завданням не впорався жоден з учасників. Згодом учасників поділили на пари і попросили знайти кульку партнера — знайшли абсолютно всі. Цей експеримент наочно показує закони, які Бог заклав у наш світ: коли ми вміємо працювати для іншого, коли ділимося, жертвуємо, ставимо в пріоритет інших — ніби щось змінюється навколо, ніби стає простіше і реальніше.

Уміти відпустити від себе якісь фінансові статки або ж якісь блага — це ніби дати простір для чогось нового, простір для більшої благодаті. Власне це дуже цікаво, що за деякими дослідженнями одна з причин бідності — жадібність. Бог дуже часто наголошує на тому, щоб ми не боялися.

Тож уміти поділитися — це своєрідна перемога над страхом, що мені чогось забракне. Слово Боже запевняє нас: Той, хто достачає насіння сіячеві, додасть і хліб на поживу, і примножить ваше насіння та зростить плоди вашої справедливости, щоб ви у всьому збагатилися всякою щедротою, яка через нас складає Богові подяку (2 Кор 9, 10‑11).

Мій останній досвід ґрунтується на купівлі нової гітари. Я все ніяк не міг наважитися продати старий інструмент, бо вважав, що буде замало коштів на новий. Коли все ж відважився, то досить швидко з’явилася нова гітара. Ми повинні вміти відпускати речі або ситуації для того, щоб піти далі.

Часто під час репетицій спостерігаю таку закономірність: коли намагаємося підібрати партію для одного з музикантів, знаходжу кращу партію для себе. Щось у цьому є: коли перестаємо зосереджуватися лише на собі, то отримуємо більше.

Знову ж таки, з власного досвіду спостерігаю, що коли намагаюся поділитися своїми знаннями безкорисливо, то це ніби повертається мені з більшим ефектом. Так це задумав Бог, і мене це тішить.

Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.

Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або гаманець WebMoney: WMU U597761928561.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com