Роздуми над Словом Божим на середу ХХVІІ звичайного тижня, рік І
Сталося, що Ісус молився в одному місці, а коли закінчив, то один з Його учнів сказав Йому: «Господи, навчи нас молитися» (пор. Лк 11, 1).
Безсумнівно, молитва — це особиста, ба навіть інтимна справа між людиною і Богом. Проте сьогоднішнє слово схиляє нас помітити значення інших людей у цій дійсності. Тому варто з вдячністю згадати перших учителів молитви, які передали нам її основи, тих, хто пізніше став для нас свідком живого контакту з Господом. Святий Дух у теперішній час, якби відповідаючи на прохання: «Господи, навчи нас молитися», звертає нашу увагу на спільноту Церкви, в якій Христос нині живе і навчає — також і молитовного спілкування. А може варто роззирнутися навколо та пошукати когось, хто розділяє зі мною бажання вчитися молитви та молитися? Адже, «де двоє або троє…»
фінансово.
Щиро дякуємо!
