Роздуми до Слова Божого на середу ХХVІІ звичайного тижня, рік І
Раз якось Ісус молився в якомусь місці, і як закінчив, сказав до Нього один з Його учнів: «Господи, навчи нас молитись» (пор. Лк 11, 1).
Безсумнівно, молитва — це особиста, ба навіть інтимна справа між людиною і Богом. Проте сьогоднішнє слово схиляє нас помітити значення інших людей у цій реальності. Таким чином варто з вдячністю згадати перших учителів молитви, які передали нам її основи, тих, хто для нас пізніше став свідком живого контакту з Господом. Святий Дух бо в наш час, як відповідь на прохання: «Господи, навчи нас молитись», звертає нашу увагу на спільноту Церкви, в якій Христос нині живе і навчає — також і молитовного спілкування. А може, варто роззирнутися навколо та пошукати когось, хто зі мною розділяє бажання вчитися молитви та молитися? «Де двоє або троє…»
фінансово.
Щиро дякуємо!
