Поради

Найкраща гра — від поразки

29 Листопада 2017, 08:00 1146

Найліпша метафора гріха — це поразка. Ми виявляємося неспроможні відповідати нашим власним ідеалам. Псуємо лад не так Богові, як насамперед самим собі.

Я асоціюю з гріхом відчуття зазнаної поразки. Ми всі його добре знаємо. Занепадає проект, у який ми вклали стільки старань і серця. Не отримуємо омріяну роботу. Малі діти неслухняні, а дорослі припускаються життєвих помилок. Друг перестає бути другом. Подружжя розпадається…

Хтось сказав, що гра у бейсбол — це прекрасна підготовка до життя, бо у бейсболі все крутиться навколо поразки. Гравці мусять здобути по три аути в кожному турі — мінімум 51 аут протягом гри. Навіть найкращі гравці мають дві третини невдалих подач.

У житті щось схоже. Більшість справ іде не так, як би хотлося. Переважну більшість часу я поводжуся не так, як бажаю, попри свої великі сподівання, посилені старання і ревні молитви…

Іспит сумління допомагає підкоригувати те, що погане у поведінці, оскільки з’ясовує певні справи. Поразка — це загальний, всюдисущий і всеосяжний життєвий стан. Ми почасти несемо за неї відповідальність, а почасти ні. Інколи беремо на себе відповідальність тоді, коли не мусимо; а інколи ухиляємося від відповідальності, якраз коли її належало би взяти на себе. Отець Джозеф Тетлов SJ виклав це так: «Рахунок сумління часто допомагає нам побачити гріх при витоках поразки, за яку ми нібито не несемо відповідальності».

Це ситуації, в яких ми легко себе виправдовуємо: відплатити як слід тому, хто нас образив; пустопорожня балаканина, в якій ми когось поза плечі обмовляємо; гнівні тиради, пояснювані тим, що треба «вихлюпнути з себе» злість, «не тримати образу в собі» тощо.

Уважна рефлексія може нам навіть дати помітити провину під личиною чесноти. Колись я стояв мовчки і прислухався, як один знайомий зі злості ображав моїх друзів. Мені здавалося, що я повівся розсудливо і стримано. Але пізніше я ствердив, що просто був боягузом…

Я не хотів нарватися на неприємний докір (або і щось гірше), чого міг би дочекатися, якби повівся правильно і виступив на їхній захист. Буває і навпаки. Бо якщо ми можемо неслушно виправдовувати, то можемо і неслушно звинувачувати. Ми не відповідаємо за думки на поведінку інших.

Можемо помилково прочитати наші власні мотиви і судити себе надміру суворо. Інколи тримати язик за зубами це крок розсудливості, а не боягузтва. Інколи покинути проект, який поглинає безмір енергії, а ні до чого не провадить, — це крок мудрості, а не лінощів.

Отець Тетлов каже, що іспит совісті допомагає відповісти на запитання: «Чи цей досвід є моїм гріхом, чи він узагалі є гріхом, чи він є гріхом у мені?» Коли щось пішло не так — це запитання допомагає точніше визначити проблему.

Наприклад, на роботі начальник питає, чому термін виконання праці порушено. Ти починаєш сперечатися з колегою, шеф втручається і переводить сварку на ділові рейки. Під кінець зустрічі перепрошуєш, що кинувся в сутичку. А пізніше, у рахунку сумління, замислюєшся над цим словесним фехтуванням. Чи це взагалі був гріх — тобто переступ морального права, щось, що саме в собі завжди зле? Хіба ні. Чи то був мій гріх? — тобто, чи з моєї провини сталося щось погане? Можливо. Може бути, що це ти відповідаєш за зірвані графіки (зі шкодою для фірми) і неслушне звинувачення колеги (кривдячи його чи її). Певно, ти вчинив зле, втрачаючи контроль над собою.

Чи то був гріх у мені — погана позиція, вади характеру? Це дуже цікаве питання! Після роздумів вдається розпізнати певні неприємні речі: заздрість щодо колеги, схильність до лінощів коштом праці, страх перед публічним присоромленням…

Завдяки таким роздумам можемо робити справжній поступ у ставанні тим, ким хочемо бути. Крок за кроком. «Граючи від поразки».

Джім Менні
Уривок із книжки «Проста молитва, що перемінює життя»

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

За матеріалами: Deon

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: