«Людина, що чуває, — це та, яка серед гамору світу не піддається розсіяності чи поверховості, але живе свідомо й повноцінно, звернувши свою турботу насамперед на інших», — сказав Папа Франциск.
Так він у першу неділю Адвенту, 3 грудня 2017 р., перед молитвою «Ангел Господній» коментував Христовий заклик чувати й бути уважними, очікуючи на Його прихід.
«Сьогодні, — сказав Святіший Отець, — розпочинаємо Адвентову мандрівку, яка завершиться Різдвом. Адвент — це час, даний нам для того, щоби прийняти Господа, який виходить нам назустріч, а також аби перевірити, наскільки ми прагнемо Бога, звернути наш погляд уперед і приготувати нас до приходу Христа. Він повернеться до нас у святі Різдва, коли спогадуватимемо Його історичний прихід у смиренні людського стану; Він приходить до нас щоразу, коли ми готові прийняти Його, та знову прийде наприкінці віків, щоб “судити живих і мертвих”. Тому ми повинні постійно чувати і очікувати Господа з надією Його зустріти».
Як зауважив Наступник святого Петра, у Євангелії Ісус заохочує нас вважати й чувати, щоб бути готовими прийняти Його в час Його повернення. Папа пояснив, що людина, яка чуває, не піддається гаморові світу та уважна до інших людей. «Із таким наставленням ми звертаємо увагу на сльози й потреби ближнього та можемо розгледіти його людські й духовні вміння і якості», — сказав Папа.
«Уважна людина також звертає свій погляд на світ, намагаючись протистояти байдужості й жорстокості, що існують у ньому, та втішаючись скарбами прекрасного, які також у ньому існують та оберігаються. Мова про те, щоб мати погляд зрозуміння, щоб розпізнавати як нужди й бідність окремих людей та суспільства, так і багатство, що криється в малих щоденних речах, саме там, де їх поставив Господь».
За словами Святішого Отця, «пильна особа» — це також та, яка прийняла запрошення чувати, тобто «не піддається оспалості знеохочення, відчаю, розчарування», відкидаючи, одночасно, «спокуси різних форм суєтності, якими багатий світ», і які часто відбирають особистий та сімейний час та спокій. Це також означає залишатися вірними Господньому покликанню, адже Він «вказує нам правильний шлях, дорогу віри та любові», в той час як ми «шукаємо своє щастя деінде».
«Бути уважними та пильними це передумова для того, аби перестати “блукати далеко від Господніх стежок”, бувши загубленими у своїх гріхах та невірності; бути уважними та чуйними це передумова для того, щоб дозволити Богові втрутитися в наше життя, щоб завдяки Його присутності, сповненій доброти й ніжності, повернути йому сенс і цінність», — підсумував Святіший Отець, побажавши: «Нехай же Пресвята Марія, приклад очікування Бога та ікона чуйності, провадить нас до зустрічі зі своїм Сином Ісусом, оживляючи нашу любов до Нього».
Після молитви Папа нагадав, що напередодні повернувся з Апостольської подорожі до М’янми і Бангладеш, і подякував усім, хто супроводжував його своїми молитвами. Святіший Отець також запевнив у своїх молитвах «за народ Гондурасу, щоб він зумів мирно подолати нинішній період труднощів».