Діалог радості й болю

Роздуми до Слова Божого на 20 грудня

У Старому Завіті передано перший діалог Бога з жінкою. Це був діалог із Євою. Новий Завіт розпочинається іншою розмовою — діалогом із Дівою Марією. Її ім’я — Благодатна, Її життя — повнота благодаті. Вона найбільш — але без жодних порівнянь — відкрита на Бога.

Марія єдина не вигнана з Едемського саду. Вона та, яка ніколи не пізнала зла. Однак, у цій абсолютній винятковості й повноті благодаті, чи не почувалася Вона глибоко самотньою або чужою у цьому грішному світі?

Така цілковита відкритість на Бога не замикала Пресвяту Діву на світ, навпаки: Вона хотіла передати іншим те, що сама отримала в повноті. І тому Марія переживала одночасно як найбільше щастя, так і найбільший біль. Це виразно видно вже з перших слів діалогу з Ангелом: Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками. Мабуть, таке привітання пробудило багато важких запитань у Її серці. Чи можу тільки я сама радіти повнотою благодаті, своїм особистим життям у Господі? Як можу переживати справжнє благословення і щастя, коли живу серед жінок, що позбавлені цих дарів? Можливо, саме такі почуття виражала мовчазна відповідь Непорочної Діви: Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання.

Слово «стривожилась» (діа-тарассо) більше не зустрічається на сторінках Біблії ніде. Ця обставина ще більше підкреслює винятковий стан Марії. Лише Вона на усій землі переживала одночасно найбільшу радість у Богові й сумний біль. Грецький префікс «діа» — через, наскрізь — вказує на те, що такі відчуття до глибини пронизували всю Її особу: дух, душу і тіло. Це можна порівняти тільки зі станом Ісуса на хресті, коли Він одночасно переживав як єдність з Отцем (Отче, у твої руки віддаю дух мій — Лк 23,46), так і Богозалишеність (Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув? — Мт 27,46).

Знаємо, що страх — це наслідок гріха (Бут 3,10). Однак Непорочна Діва мала зовсім іншу боязнь, інший біль… Вона тривожилась, адже не знала, як може найкраще передати іншим того, хто був із Нею завжди, без кого Вона не була ані хвилинки. Тому Ангел спішить Її потішити і вказує той єдиний спосіб, який здійснить Її найбільше прагнення: Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла благодать у Бога. Ось ти зачнеш у лоні й родиш сина й даси йому ім’я Ісус.

Марія народила для нас Божого Сина, Еммануїла, що означає «з нами Бог». Через неї Бог дав світові найбільшу благодать, яку Марія має в повноті.