Літургійні читання на 1 вересня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Св. муч. Андрея Стратопедарха — сотника, і тих, що з ним

Апостол
2 Кор 7, 1-10

1 Отже, маючи такі обітниці, улюблені, очистьмо себе від усякої нечистоти тіла та духа, звершуючи святі справи в Божому страху.
2 Зробіть місце для нас. Ми нікого не скривдили, нікому не нашкодили, нікого не використали. 3 Не на осуд кажу, бо раніше сказав я, що ви в наших серцях, так щоб нам разом померти або ж разом жити. 4 Маю велику впевненість щодо вас, дуже пишаюся вами; при всій нашій журбі я сповнився втіхою і переповнився радістю. 5 Бо коли ми прийшли до Македонії, наше тіло не мало жодного спочинку, ми в усьому бідували: зовні — боротьба, всередині — страх. 6 Але Бог — Той, хто втішає покірних, — потішив нас приходом Тита, 7 і не лише його приходом, а й утіхою, коли, розповідаючи нам про вашу журбу, ваш смуток, вашу ревність за мене, радів за вас; тому я ще більше зрадів.
8 Бо хоч і засмутив я вас посланням, та не каюся, хоч і каявся, оскільки бачу, що послання, хоч і тимчасово, засмутило вас; 9 тепер я радію не тому, що ви були засмучені, а тому, що засмутилися на покаяння. Бо ви по-Божому засмутилися, щоб ні в чому не зазнати втрати через нас. 10 Адже смуток, що по-Божому, приносить покаяння на спасіння, — ним не слід журитися, а смуток світу спричиняє смерть.

Євангеліє
Мр 1, 29-35

29 Незабаром, залишивши сина­гогу, Він з Яковом та Йоа­ном прийшов до дому Симона й Андрія. 30 А Симонова теща лежала в га­рячці; тож Йому негайно сказали про неї. 31 Він підійшов і, взявши за руку, підвів її — і гарячка залишила її, і вона почала прислуговувати їм.
32 А як звечоріло, коли вже зай­шло сонце, поприносили до Нього всіх хворих і біснуватих. 33 І все місто зібралося перед две­рима. 34 Тож Він оздоровив багатьох хво­рих на різні недуги, і вигнав числен­них бісів, але бісам не давав гово­ри­ти, бо знали Його, [що Він — Хри­стос].
35 А вставши вранці, ще вдосвіта, Він вийшов і попрямував у пус­тин­не місце й там молився.

Біблійні роздуми