Господи, я багатий, і дякую Тобі за це…

Роздуми над Словом Божим на четвер ІІ тижня Великого Посту

Чому Лазар опинився в небі після смерті, а багатий чоловік опинився у пеклі, адже той багатій нічого злого не зробив? Справді, він не зробив нічого злого; але не зробив також нічого доброго. Сьогоднішнє перше читання має в собі слова, які є ключем до зрозуміння сенсу притчі з Євангелія: «Лукаве над усе у світі серце людське – і ледаче! Хто його збагнути може? Я, Господь, вивідую серце, випробовую нутро, щоб відплатити кожному за його діяннями, за плодами його вчинків» (Єр 17, 9-10).

Серце багатого чоловіка було вражене лукавством і лінощами. Коли багатий чоловік у притчі просить Авраама, щоб послав Лазаря в дім його батька, нагадати їм про обов’язок милостині для вбогих, Авраам ясно відповідає йому: «Як вони не слухають Мойсея і пророків, то навіть коли хто воскресне з мертвих, не повірять» (Лк 16,31).

Слова зі Святого Письма, про які говорить Авраам і яких не виконав багатий чоловік, можемо знайти у книзі Второзаконня: «Коли ж у тебе буде убогий, хто-небудь із твоїх братів, у якомусь твоєму місті на твоїй землі, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати, ти не будеш твердий серцем ані не буде скудною рука твоя супроти вбогого брата; ні — ти радо даси з своєї руки й охоче позичиш йому, скільки в біді, в яку він упав, йому потрібно» (Втор 15, 7-8). Багатий чоловік проявив лінь у виконанні Божого Закону і був лукавий — мовляв, він не знає, що це Божий Закон зобов’язує його робити милосердя для вбого Лазаря!

Характерно, що в притчі жодного разу не згадується ім’я багатої людини, а ім’я вбогого згадується тричі. Це промовистий образ спасіння, пов’язаний з іншими образами спасіння, які знаходимо в Біблії: Бог пам’ятає імена своїх праведних, і вони записані в книзі життя (пор Одкр 3,12; Одкр 3,5; Пс 69 (68), 29). Можливо, Ісус не згадує імені багатого, на противагу до імені вбогого Лазаря, щоб ми легше бачили себе в багатій людині, ніж у Лазарі, бо так легше лінивому серцю нагадати про обов’язок праці для власного спасіння.

Лазар потрапив до неба не через те, що був бідним, але через те, що в бідності залишився праведним. Ми не чуємо жодної скарги Лазаря на багатія, чи на свою долю, чи на Бога. Мимоволі згадується праведність Йова (Йов 1,22). Ця праведність непомітна нам, звичайним людям; але ті, хто зазнав крайньої вбогості чи страждань, знають, якою великою є спокуса нарікати і проклинати.  Його вбогість була надзвичайно сильним випробуванням, бо, крім убогості, він зіткнувся з байдужістю і черствістю серця ближнього.

Багатий чоловік, своєю чергою, потрапив до пекла, а не до неба, не через своє багатство, а тому, що не пильнував свого серця, щоб виконати Закон Божий. Ніхто йому не міг дорікнути ні в чому, проте Бог, який досліджує серце, промовляв до його серця щодо обов’язку виявити милосердя до Лазаря. А він не послухав того натхнення, не був слухняний також Закону Мойсея, тобто Святому Писанню…

Нехай послужить нам до роздумів ця молитва:

Господи, я не настільки бідний, щоб не мати чим поділитися з тим, хто має потребу. Я не настільки сліпий, щоб не побачити, що біля мене є потребуючий, з яким можу поділитися. Я не настільки глухий, щоб не почути стогонів людей, для яких життя є надто складним. Я не настільки самотній, щоб не мати біля себе взагалі нікого, кому я не міг би виявити милосердя. Відтак я багатий, адже можу чинити добро завжди. Дякую Тобі, Господи, за це.