Біблійні роздуми

Якщо підемо за Ним, то й Він прийде в наше життя

09 Березня 2018, 18:48 956

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 10 березня

Нас захоплює рішучість та радикальність дій митника Леві. Він не був переконаний, що Ісус шукає саме його. Можливо, це йому здалося, що Христос просто проходить повз нього. Але Леві не чекає наступної слушної нагоди, коли Ісус прийде спеціально по нього, щоб запросити до гурту своїх учнів. Для Леві достатньо цього непримітного і мовби випадкового запрошення. Згодом виявляється, що все-таки в планах Ісуса була ця зустріч і заради неї він вирушив у мандрівку, бо, як каже, прийшов кликати не праведних, а грішних.

Що нам потрібно, щоб почути і прийняти запрошення Господа? Чи не вважаємо себе аутсайдерами на Божій дорозі? А може, навпаки – чекаємо від Бога ясного знаку з неба, щоб відважитись і прийняти Його пропозицію?

Прийняти Боже запрошення означає довіритися Його проводу, шукати здійснення Божої Волі у своїх буднях. Це часто вимагає радикальності, бо суперечить прийнятим у нашому суспільстві нормам: не давати хабарів, не обманювати, бути справедливими щодо своїх ближніх, пробачити… Так, це радикально, але й нічого нового, це все мало б бути нормою для кожного християнина. Ми самі часто лишаємо себе на узбіччі Божої стежки, дозволяємо Христові просто пройти обік, не спішимо зустрітися з Ним у Таїнстві Покаяння.

Ісус сказав митареві: йди за мною. Далі в тексті читаємо, що насправді це він пішов за Леві у його дім. За святковою трапезою Христос зцілює Леві від його комплексу меншовартості, але й одночасно нагадує про його грішне життя.

Жодна людина на землі не достойна того, щоб Бог прийшов у її дім. Але Божа Любов, яка набагато більша за наші гріхи, не дивиться на нас поглядом судді. Бог хоче увійти у кожне серце. Він приходить заради кожного з нас і кличе йти за Ним. Бог не вимагає чогось немислимого, лише щирого наміру і першого кроку. Якщо підемо за Ним, то й Він прийде в наше життя, у наш дім, і принесе туди зцілення та спасіння.

Ілюстрація: Ян ван Бийлет, “Покликання Матея”, 1630 р. Монастир св.Катерити, Утрехт, Голландія.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: