Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 27 березня
У Книзі Буття ми чули наказ, що його дав Бог Якову: Повертайсь на твою батьківщину, (…) а я буду з тобою. Цей наказ поклав край важкому і неспокійному періоду життя Якова, яке зрештою ніколи не було спокійним. Але ці 20 років, проведених у Месопотамії, були свого роду злом, справедливим і неминучим наслідком його не дуже щирої поведінки. Він любив Бога, хотів вести життя в Його присутності, реалізувати в ньому благословення, обіцянку Передвічного, як і його батько й дід, але він не був первородним, і цей факт немовби придушив надії його покликання. На додаток до цього – байдужість Ісава, його брата, у ставленні до Бога посилювала його розчарування.
І тоді він обманом здобуває первородство, хоча і мусить піти на вигнання, віддаляючись від своєї рідної землі. Досвід Якова вчить нас, що для осягнення мети християнського життя, дарів, що їх обіцяв Ісус для цього земного життя, та цілей витривалості, ми мусимо бути лояльні і послідовні в стосунках з Богом і людьми. На шляху віри, ми мусимо бути послушні Богові в усьому, що вимагає Його воля, мусимо виконувати все, чого Він нас навчив.
Часто ми робимо розрізнення між першочерговими і другорядними заповідями, думаємо, що деякі з них треба виконувати безумовно, а інші не є обов’язковими. Іноді, як Яків, ми хочемо допомогти Богу пришвидшити Його дію і робимо вчинки сумнівної доброти і справедливості, але Бог не погоджується із заміною Його на карикатуру. Він наказав, щоб Його закони були дотримані, і найкоротшим шляхом до цього завжди є виконувати Його волю. Маленький непослух, маленький грішок, сіра зона в християнському житті, спричиняють втрату нами дорогоцінного часу та дозволяють відчути на собі дисципліну Того, Хто наказує своїх дітей, бо любить їх.
Що нас дивує та надихає, так це факт, що Бог завжди був із Яковом і благословив його, незважаючи на помилки. Отже, довірмося Божому милосердю. Не завжди присутність Господа в нашому житті означає, що Він згідний з усім, що ми робимо. Але Він залишається близько до нас, бо любить нас та терпляче чекає, поки ми не подорослішаємо і не навернемося до Нього.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або гаманець WebMoney: WMU U597761928561.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
