Біблійні роздуми

Не варто питати Бога, якщо не готовий почути відповідь

30 Липня 2018, 18:48 2012

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 31 липня

Первосвященики і старші народу пильно стежили за словами й ділами Ісуса. Вважали себе експертами в Законі Божому, гідними оцінювати Ісуса. Слухали навчання не щоб його прийняти і навернутись, а щоби перевірити. Чуда сприймали не з радістю і вдячністю, а бачили в них загрозу для себе і народу. Що більше поширювалася інформація про Ісуса, то гостріше назрівало питання: якщо первосвященики і фарисеї справді вірять у Бога і довіряють Йому, правильно розуміють Його слово, добре моляться й виконують заповіді, — то чому вони не зціляють, не виганяють бісів і не воскрешають? Адже дерево цінують не за гарний вигляд, а за його плоди! Фарисеї мали гарний вигляд, усе робили правильно, а плодів було мало. Ісус не робив чогось принципово нового. І в часи Старого Завіту пророки робили чудеса, зцілювали і воскрешали. Проповідували правду, Боже Слово до народу і були за це переслідувані. Фарисеї не сумнівалися в пророках, які жили колись. А пророка поміж собою не хотіли розпізнати. Вони не можуть заперечувати владу, яку має Ісус. Але випитують, хто дав Йому цю владу.

Ісус не дає прямої відповіді. Але запитання про Йоана Хрестителя, звідки було його хрещення, дає фарисеям можливість усвідомити їхню неготовність прийняти правду. Для простого народу було очевидним, що ніхто не може чинити таких діл без Бога. Як не визнали Йоана і не прийняли заклик до покаяння, так само тепер не готові визнати Ісуса. Незалежно від того, якою була би відповідь на їхнє питання.

Не варто питати Бога про щось, якщо не готовий почути відповідь, прийняти її і піти за нею.

Первосвященикам і старшим не було вигідно визнати Йоана Хрестителя пророком, бо не прийняли і не слухали його як пророка. Але й заперечити це вони теж не хотіли, бо боялись народу, який повірив, покаявся і охрестився від Йоана. Їхня правда залежала від обставин і власної вигоди. Їхнє утримання від відповіді, слова не знаємо теж правдою не були.

Слова Ісуса Кожний, отже, хто визнає мене перед людьми, того і Я визнаю перед моїм Отцем небесним (Мт 10,32), утішають і дають надію.

 


Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.

Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: