Нагадуємо, з 14 до 24 вересня у Львові будуть виставлені для вшанування мощі святого Антонія Падуанського.
Що ми знаємо про цього неординарного святого, який мислив далеко поза межами свого часу, боровся з несправедливістю та намагався завжди захищати цінності милосердя, добра й любові?
Про цікаві факти із життя цього святого — у матеріалі сайту ДивенСвіт.
1.Антоній Падуанський був католицьким священиком, ченцем-францисканцем та проповідником. Святого Антонія з Падуї дуже шанують як надійного помічника та заступника перед Богом. Його вважають покровителем подорожніх, зцілення хворих та помічником у пошуках загублених речей. Також він вважається покровителем подружніх пар.
2.В іконографії святого Антонія зображають у францисканському габіті, часто з Дитям Ісусом на руках. Його атрибути: книга, лілея, серце, вогонь, хлібина, риба, осля.
3.Часи, в які жив святий Антоній, не були багатими, і проповіді, які надихали заможних годувати бідних, широкі верстви незабезпеченого люду сприймали як Боже благословення. Антонія знали і любили всі бідняки, зокрема й чимало мусульман.
4.Цілих два роки провів Антоній у Франції. Нам важко уявити, що означало в часи Франциска й Антонія бути мандрівним проповідником. Антоній ходив пішки, а дороги були набагато гірші за нинішні, нічліг — убогий, їжа — мізерна. Це забирало сили і здоров’я. В Антонія з’явилися ознаки водянки. В останні роки життя він дедалі частіше перебував у Падуї, де його знали й любили і де він знайшов другу Батьківщину. Так Антоній став «Падуанським» — багато хто не знав або забув, звідки він родом.
5.Святий Антоній вважається захисником Лісабона й Падуї. На його честь назване місто Сан-Антоніо у США. З кінця XIX століття поширився звичай називати пожертвування на бідних, зібрані в церкві, «хлібом святого Антонія».
6.Святого Антонія вважали своїм заступником численні церковні братства. Донині діє невелика чернеча жіноча конгрегація — «сестри святого Антонія», що провадить благодійну діяльність.
День пам’яті святого Антонія Католицька Церква відзначає 13 червня.
7.Святий Антоній став першим святим, який перед Великодніми святами започаткував для вірних щоденні проповіді зі сповідями. Це сталося в Падуї. Вже після перших проповідей святому довелося перебратися з церкви на площу, адже послухати його науку збиралося майже тридцять тисяч слухачів. Місця на площі займали рано-вранці, торговці на час проповідей навіть зачиняли свої крамниці. Під час цих проповідей і сповідей постійно ставалися чудеса навернення і зцілення. Через це новаторство проповідей під час Великого Посту Антонія називали «Сонцем Падуї».
8.6 січня 1946 року Папа Пій XII проголосив святого Антонія Падуанського Вчителем Церкви.
9.Ще одне відоме диво Антонія називають «чудом про вола». Сталося це в Ріміні, який був центром єресі в Італії. Один єретик знущався з проповіді Антонія про Євхаристію, заперечуючи реальне існування Христа і обов’язок християнина благоговіти перед нею. Антоній відказав, що якщо Богові буде завгодно, то навіть мул цього єретика буде благоговіти перед Святим Причастям. Єретик відповів, що якщо мула три дні не годувати, а потім поставити перед ним кошик з вівсом і облатку, і мул відмовиться від сіна, щоби схилити коліна перед Євхаристією, то він у це повірить. Антоній прийняв виклик. Мула три дні не годували й потім привели на площу. Коли єретик підійшов до тварини з кошиком сіна, а Антоній з Євхаристією, численний натовп побачив, як мул відвернувся від кошика і повернувся до Євхаристії, вставши перед нею навколішки. На цій площі, названій площею Мула, було споруджено колону на згадку про цю подію, а сьогодні на її місці стоїть храм.
10.У 1618—1630 роках у Львові збудовано деревяний храм і монастир св. Антонія — другу францисканську святиню на території міста. Храм був знищений під час облоги міста 1648 року. В 1669 році францисканці розпочали відбудову храму з тесаного каменю. Костел і монастир св.Антонія належали францисканцям до 1785 р., коли, відповідно до декрету цісаря Австрії Йосифа ІІ, монахи були змушені залишити святиню й перебратися до іншого місця. До храму св.Антонія була перенесена парафія з храму свв.Петра і Павла, який після цісарського указу став греко-католицькою церквою. Протягом багатьох наступних років храм зазнавав численних змін. Ґрунтовна відбудова датується межею XIX і XX ст. Від осені 1991 р. опіку над цією львівською святинею перейняли францисканці. 14 квітня 1995 р. митрополит Львівський, архієпископ Мар’ян Яворський передав храм Ордену Францисканців Конвентуальних у постійну власність. Декретом від 13 червня 1995 р. храм був піднесений до гідності санктуарію св. Антонія.
Молитва до святого Антонія проти всякого зла і зради
Просимо Тебе, Господи: не покидай нас у горі, поблагослови нас усіх, які страждаємо і благаємо, а за заступництвом святого Антонія Падуанського вчини, щоб будь-яка зрада, як і інше зло, було від нас прогнане.
Тобі славу возсилаємо, Отцю і Сину і Святому Духові, нині і повсякчас і на віки віків!
Амінь.