Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 8 березня
Оскільки після закінчення усіх випробувань, після повернення Ізраїля в Єрусалим і після завершення днів скорботи не треба вже було постити і засмучуватися, то пророк наказує замінити плач радістю і радіти тим, що вони отримали від Бога, або згадувати про те, за що вони були колись покарані, коли безперервно грішили і віддавалися всьому протиприродному.
Це ж зробив Христос і для нас, бо Він на танок перетворив плач мій: розперезав моє веретище й оперезав мене веселощами (Пс 30,12), як каже Псалмоспівець. Адже ми зовсім не звинувачуємося в тому, що колись, не знаючи Бога і вшановуючи створене замість Творця, впали під ноги ворогів і були під впливом недалекоглядності. Навпаки, дякуємо за те, що нас помилувано і врятовано з рук ворогів, і ми живемо у святому місті, тобто в Церкві, й нарешті удостоїлися висловлювати Йому шану молитвами і духовними жертвами, і маємо любов, та й навчені Святим Писанням вважати це за мир, істину і джерело найвищої насолоди, бо він — наш мир (Еф 2,14). Він, як я вже казав, і є Правдою. Завдяки Йому ми маємо добру надію і, залишивши всякий смуток, повинні радіти.
Коли Христос перетворив наш плач в радість і в свято і перемінив наш смуток у радісний настрій, тоді, каже, покликані до спасіння будуть вже приходити через віру і мати спільність із Богом через освячення, не кожний зокрема, але цілі міста будуть спонукати до цього одне одного, і всі народи будуть натовпами приходити, а наступні завжди казатимуть тим, що перед ними це осягнули: Піду й я! Бо написано: Залізо гострить залізо, а чоловік обточується в товаристві з другим (Прип 27,17). Адже запал одних майже завжди виявляється для інших спонуканням до звершення добра.
св. Кирило Александрійський
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com