Роздуми над Словом Божим на суботу IV тижня Великого Посту
Ти звертав увагу на те, скільки разів Ісуса намагалися схопити або змусити замовкнути, та це не вдавалося? Наприклад, одного разу земляки з Назарета спробували скинути Його зі скелі, а юдеї в Єрусалимі не раз хотіли побити Господа камінням (див. Лк 4,28-30; Йн 8,59; 10,31). Та Він все одно виходив із таких ситуацій неушкодженим, а наступного дня знову проповідував і зціляв. Ісус знав, що Його Година ще не настала, і не дозволяв недругам перервати Його місію та перешкодити проповіді Доброї Новини. Послухаймо ж сьогоднішнє читання з Євангелія від Йоана (7, 40-53):
Численні ж з народу, вчувши ті слова, казали: «Він дійсно пророк.» Інші ж: «Він – Христос.» Ще інші: «Чи з Галилеї Христос прийде? Хіба в Писанні не сказано, ще з роду Давидового Христос прийде, з села Вифлеєму, звідки був Давид?» І роздор виник із-за нього серед народу. Бажали і схопити його деякі, та ніхто не наклав рук на нього. Повернулись, отже, слуги до первосвящеників та фарисеїв, а ті питають їх: «Чому не привели його?» Слуги ж відказують: «Ніколи чоловік не говорив так, як цей чоловік говорить.» Фарисеї ж: «Чи й не ви дали себе звести? Невже хтось із старшини або фарисеїв увірував у нього? Та проклятий той народ, що закону не знає!» Але озвавсь до них Никодим, що приходив до нього вночі, а був же один з них: «Чи дозволяє наш закон засуджувати чоловіка, не вислухавши його спершу та й не довідавшися, що він робить?» Ті ж йому: «Чи і ти з Галилеї? Розвідайся, то й побачиш: з Галилеї пророк не приходить.» І розійшлися кожен до свого дому.
У цьому ж Євангелії від Йоана в іншому місці Христос говорить більш ніж ясно: «Ніхто його (тобто, життя) в Мене не забирає, бо Я сам кладу його від себе» (Йн 10,18). Зупинити Ісуса неможливо. Це не під силу ні воїнам, ні співвітчизникам, ні родичам, ні релігійним вождям, ні правителям, і ніяким земним чи підземним силам. Христос завжди володіє ситуацією, не втрачаючи жодної можливості свідчити про Отця та свою місію, заради якої прийшов на землю.
Так, Христа неможливо зупинити, але ми іноді можемо замкнути перед Ним своє серце, не приймаючи Його любові та заткнувши вуха. Цілоденна метушня, побутові проблеми, втома тощо можуть стати нашим нібито виправданням того, чому ми не слухали Бога. Тоді самодостатність і самообман застеляють нам очі, і ми вже не бачимо Божої дії в нашому житті.
Якщо прагнеш повноти життя — не допускай цього! Звернися до Бога! Сьогодні слухай Господа у своєму серці, зверни увагу на Його руку в подіях, що відбуваються, скорися Його волі. Якщо в цьому тобі заважає гріх, приступи до Сповіді. Прийми любов і спасенну дію Бога у твоєму житті.
«Прийди, Святий Духу! Відкрий мої вуха і зроби моє серце чуйним на Божу присутність у моєму житті. Допоможи мені почути Твій голос.»
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
