Три поради, як виховувати у вірі

Виховання — це як будування: створювати справжню живу будівлю. Ось три поради св.Жана Батиста де ла Саля стосовно того, як формувати дітей та молодь.

Виховання дітей удома і навчення їх у школі — це виняткове завдання. А на віруючих батьках іще лежить обов’язок розвивати віру дітей, їхні стосунки з Ісусом та приналежність до спільноти Церкви. В цій праці батьків підтримують священники, сестри-черниці, катехити, миряни-лідери.

Святий Жан Батист де ла Саль був глибоко переконаний у важливості процесу виховання. Він сам присвятив життя формації молоді, навіть заснував згромадження Братів Християнських Шкіл, метою якого була освіта, невідривна від виховання у християнському дусі.

Ось три поради св.Жана Батиста стосовно виховання.

1.Не закон, а серце

Каже про це св.Павло, нагадуючи, що слугами Христа є всі, хто проголошує Євангеліє і хто листа, якого диктує Христос, пише не чорнилом, а Духом Живого Бога, не на кам’яних таблицях, а на табличках тілесних, якими є серця хлопчиків («Роздуми»).

Виховання дитини, щоб вона дотримувалася приписів і правил, не є розвиванням її віри. Християнство це не виконання закону, «відбуття» молитов і ритуалізм, завдяки яким ми нібито маємо здобути виправдання. Ми вже отримали його завдяки смерті й воскресінню Ісуса та через зіслання Його Духа. Діймо згідно з законом Духа, що записаний на живих таблицях наших сердець (див. Рим 8, 8‑12).

2.Не тільки дитину

Крім того, потрібно, щоб ви показали Церкві, якою любов’ю до неї палаєте, і надали їй докази вашої турботливості. Тому що ви трудитеся заради Церкви, яка є Тілом Ісуса Христа. Тож вашою ревністю показуйте, що ви полюбили тих, кого вам довірив Христос, так, як Він сам полюбив Церкву («Роздуми»).

Як члени Церкви, яка є Містичним Тілом Христа, ми віримо не тільки задля себе самих, але також з огляду на наших братів і сестер. Розвиток віри в дитині чи юнакові має провадити до нашої залученості в Церкві, її діяльності, спільноті та євангелізації. Тут вочевидь ідеться не про те, щоб «канонізувати» людську складову Церкви; але щоби показувати, що в цій недосконалій спільноті є Бог і там ми можемо бути разом з іншими віруючими та наближатися до святості.

3.Не тільки для цього життя

Докладайте старань, щоби хлопчики насправді увійшли в структуру цього храму і прагнули до того, щоб колись могли гідно стати перед судом Ісуса Христа, сповненими слави, без плями чи зморшки або чогось подібного* («Роздуми»).

(*Еф 5,27)

Виховання молодого покоління до життя вірою — це «інвестиція» не тільки в їхнє земне життя, але й у вічне! Близькість із Христом, здобута за життя, зроджує тугу за буттям із Ним у вічності, заохочує бути святим і чистим.

Переклад CREDO за: Даріуш Дудек, Aleteia