Роздуми над Божим Словом на Воскресіння Христове, рік В
У нашому сучасному житті ми завжди кудись біжимо. Коли нам фізично погано, ми поспішаєм до лікаря. Коли бачимо, як падає маленька дитина, підбігаємо, щоб підняти і втішити її. А куди сьогодні поспішали Петро та Йоан? Послухаймо фрагмент Євангелія від Йоана (Йн 20,1-9):
Першого дня тижня Марія Магдалина прийшла до гробниці ранесенько, як ще не розвиднілось, аж бачить — камінь відкочено від гробниці. Отож біжить вона, прибігає до Симона Петра й до іншого учня, якого Ісус любив, та й каже їм: «Забрали Господа з гробниці й не знаємо, де покладено його!» Пішов Петро з отим іншим учнем, і приходять до гробниці. Бігли вони обидва разом, та той інший учень біг швидше за Петра, тим і прибув до гробниці першим; нахилившися, бачить — лежить полотнище. Однак, не ввійшов. Приходить тоді слідом за ним Симон Петро і, ввійшовши до гробниці, бачить, що полотнище лежить, а й хустка, яка в нього на голові була: лежала ж вона не з полотнищем, а, згорнена збоку, на іншому місці. Тоді ввійшов і той інший учень, який першим був прийшов до гробниці, — і побачив, і увірував. Вони бо ще не знали Писання, за яким мав він з мертвих воскреснути.
Під час земного життя Христа до Нього поспішали багато людей. Серед них були і хворі, й прокажені, і римський сотник, і відома грішниця, й митар Закхей, і багато інших. Хоч би куди Ісус приходив, до Нього стікалися юрби людей. Він і сам усіх кликав до себе, кажучи: «Прийдіть до Мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас» (Мт 11,28).
На третій день після смерті Ісуса апостоли почули від Марії Магдалини звістку про те, що Його тіло зникло, і кинулися до гробу. В них зародилася несподівана божевільна надія, яка незабаром отримає своє підтвердження.
І ти у Великодні урочистості 2019 року стань перед порожнім гробом і вповай на Того, Хто воскрес і «сидить по правиці Бога» (Кол 3,1). Він живе і прагне змінювати твоє життя, щоб ти, як апостоли та Марія Магдалина, став свідком Воскресіння Христа.
Відкинь нерішучість, породжену недовірою, незнанням і гріхами! Безмежне Милосердя й Божа благодать завжди відкриті для тебе!
«Господи, я вірю, що Ти воскрес із мертвих. Визволи мене з полону смерті, страху та гріха. Змінюй мене силою Твого Воскресіння.»
Пс 118 (117), 22-24.28-29:
Камінь, яким знехтували будівничі, став головним на розі.
Від Господа це сталось, і дивне воно в очах наших.
Цей день учинив Господь, радіймо й веселімся в ньому!
Ти єси Бог мій, і я дякую тобі, о Боже мій, тебе я буду возносити.
Дякуйте Господеві, бо добрий, бо вічна його милість.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на канал «Слово між нами» у Telegram та приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.