Роздумуючи під час загальної аудієнції, в якій взяли участь численні представники різних релігій, про важливість міжрелігійного діалогу, Лев XIV вказав на спільне завдання релігій — утверджувати людство в надії, разом даючи відповідь на нагальні виклики.
Його слово було приурочене до 60-річчя декларації «Nostra аetate», пише Vatican News.
«Більше ніж будь-коли, наш світ потребує нашої єдності, нашої дружби та нашої співпраці. Кожна з наших релігій може сприяти полегшенню людських страждань та піклуванню про наш спільний дім, нашу планету Земля», — наголосив Папа під час загальної аудієнції в середу, 29 жовтня 2025 року. Він присвятив свої роздуми міжрелігійному діалогові в контексті 60‑річчя декларації Другого Ватиканського Собору «Nostra аetate», яке відзначалося напередодні.
Діалог, що зродився зі спраги
Відправною точкою для роздумів стала євангельська розповідь про діалог Ісуса з самарянкою при криниці, коли Господь сказав: «Бог — Дух. Ті, що Йому поклоняються, повинні у дусі й правді поклонятися» (Йн 4,24).
Ця євангельська подія «виявляє суть справжнього релігійного діалогу», сказав Папа. Діалог є обміном, який відбувається тоді, коли люди щиро відкриваються одне на одного, з уважним слуханням та взаємним збагаченням. Діалог, про який розповідає св.Йоан, зродився зі спраги: біля Сихарської криниці Ісус переступає через бар’єри культури, статі й релігії, запрошуючи жінку до нового розуміння богопоклоніння, яке здійснюється в «дусі та істині».
«Цей момент охоплює саму суть міжрелігійного діалогу: відкриття присутності Бога поза будь-якими межами та заклик шукати Його разом, побожно і смиренно», — сказав Лев XIV. Він зауважив, що 60 років тому Другий Ватиканський Собор, проголосивши декларацію Nostra aetate, «відкрив нові горизонти зустрічі, пошани й духовної гостинності».
13 червня 1960 року. Йоан XXIII зустрічається з французьким єврейським інтелектуалом Жюлем Ісааком. (Зображення надано Папським Григоріанським університетом.)
Єврейське коріння християнства
Перша спрямованість декларації була до єврейського світу, з яким св.Йоан XXIII хотів відновити взаємини. Так у Церкві з’явився доктринальний трактат про єврейське коріння християнства — що «на біблійному та богословському рівнях» представляє безповоротний момент. У декларації чітко стверджується: «Христова Церква визнає, що початки її віри та її обрання знаходяться, згідно з божественним таїнством спасіння, у праотцях, Мойсеєві та пророках». Тому Церква, керуючись не політичними мотивами, «а релігійною євангельською любов’ю», засуджує «ненависть, переслідування та всі прояви антисемітизму».
«Відтоді всі мої попередники засуджували антисемітизм чіткими словами. І також я підтверджую, що Церква не терпить антисемітизму й бореться з ним, керуючись самим же Євангелієм», — сказав Лев XIV. Він зі вдячністю згадав усе, досягнуте протягом десятиліть у католицько-юдейському діалозі.
«Не можна заперечувати, — визнав Святіший Отець, — що протягом цього періоду траплялися непорозуміння, труднощі й конфлікти, — які, однак, ніколи не заважали продовженню діалогу. І сьогодні ми не повинні дозволити політичним обставинам та несправедливості деяких відвернути нас від дружби; тим більше що до цього часу ми вже багато чого досягли».
Коріння діалогу
За словами Папи, дух Nostra aetate й надалі освітлює дорогу Церкви. Декларація визнає, що всі релігії можуть відображати «промінь тієї істини, яка просвітлює всіх людей», і запрошує всіх католиків «щиро залучатися в діалог і співпрацю з послідовниками інших релігій, визнаючи та підтримуючи все те, що є добрим, істинним і святим в їхніх традиціях».
«Сьогодні це є необхідним фактично в кожному місті світу, де через мобільність людей наші духовні відмінності та приналежність до різних спільнот покликані зустрічатися і співіснувати у братерстві. “Nostra aetate” нагадує нам, що справжній діалог має свої корені в любові, єдиному фундаменті миру, справедливості й примирення, а також рішуче відкидає кожну форму дискримінації чи переслідування, стверджуючи однакову гідність кожної людської істоти», — підкреслив Святіший Отець.
Сфери спільної діяльності
Роздумуючи в контексті 60-річчя над тим, що визнавці різних релігій можуть робити разом, Лев XIV дає «просту відповідь»: «Діймо разом». Світ потребує нашої дружби та співпраці; кожна релігія може зробити свій внесок у полегшення страждань і піклування про спільний дім.
«Наші традиції вчать нас істини, співчуття, примирення, справедливості й миру. Ми повинні підтверджувати своє служіння людству, в кожен момент. Разом ми повинні бути пильними щодо зловживань ім’ям Бога, релігії та самого діалогу, а також щодо небезпек релігійного фундаменталізму та екстремізму. Ми також повинні займатися відповідальним розвитком штучного інтелекту, оскільки — якщо його розглядати як альтернативу людині — він може серйозно порушити її безмежну гідність і нейтралізувати її основні обов’язки», — сказав Папа. А оскільки наші релігії навчають, що «мир починається в серці людини», то й у цьому релігія може відіграти важливу роль.
«Ми повинні повернути надію в наше особисте життя, в наші сім’ї, в наші квартали, в наші школи, в наші села, в наші країни і в наш світ. Ця надія ґрунтується на наших релігійних переконаннях, на переконанні, що новий світ є можливим», — підсумував Лев XIV.
фінансово.
Щиро дякуємо!
