Роздуми над Божим Словом на свято святих апостолів Филипа та Якова
Про кого з людей ти можеш сказати, що знаєш його? Про свого друга, супутника життя, про своїх батьків? Ми краще знаємо тих, із ким провели багато часу, як кажуть, з’їли не один пуд солі. Але й про цих людей ми всього не знаємо. Чужа душа залишається таємницею, знаною до кінця лише Богу. Учні Ісуса, попри те, що багато місяців подорожували разом із Ним, часто Його не розуміли. Прикладом сьогодні є апостол Филип. Читання з Євангелія від Йоана (Йн 14, 6-14):
У той час Ісус сказав Томі: «Я є дорога, і правда, і життя! Ніхто не приходить до Отця, якщо не через Мене. Якби ви Мене знали, то знали б і Мого Отця. Відтепер знаєте Його і бачили Його!»
Каже Йому Филип: «Господи, покажи нам Отця, — і цього нам вистачить».
Говорить йому Ісус: «Стільки часу Я з вами, і ти не знаєш Мене, Филипе? Хто Мене бачив, той і Отця бачив. Як же ти говориш: “Покажи нам Отця?” Хіба ти не віриш, що Я є в Отці, й Отець є в Мені? Слова, які Я кажу вам, не від себе кажу. Отець, який у Мені перебуває, — Він і творить ті діла. Вірте Мені, що Я в Отці, а Отець у Мені. Якщо ж ні, то через самі діла повірте.
Воістину, воістину кажу вам, що той, хто вірить у Мене, робитиме діла, які Я роблю, — навіть більші від них чинитиме, бо Я іду до Отця. І що тільки попросите в Моє Ім’я, те й зроблю, щоби прославився Отець у Сині. Коли Мене про щось попросите в Моє Ім’я, — Я те зроблю».
Отже, запитаймо себе ще раз: чи знав Филип Ісуса, провівши з ним кілька років? З одного боку, звичайно, знав. Але з іншого — схоже, що ні. Бо він дивився на Вчителя земними очима, певно порівнюючи Його з іншими людьми. Тому Филип та інші учні не усвідомлювали, що в Ісусі вони бачили досконалий образ Бога Отця. Але Христос, розуміючи це, постійно підштовхував їх, провокуючи та стимулюючи їхнє мислення.
Так, ми не можемо відразу й повністю пізнати, хто такий Бог, але можемо щодня робити крок уперед. І Він прагне, щоб ми дедалі краще пізнавали Його. Для цього Отець послав у світ свого Сина, який сказав: «Хто Мене бачив, той і Отця бачив» (Йн 14,9). Тобто — нам вистачить пізнавати Христа, щоб краще пізнавати Бога-Отця. Вслухуйся в Євангеліє, вдивляйся на молитві в Обличчя Ісуса, роздумуй над подіями Його і свого життя… Нехай кожен новий день дедалі глибше й повніше відкриває тобі Серце Христа.
Щоразу, коли ти сповідуєш свої гріхи та приймаєш Святе Причастя, ти торкаєшся Ісуса відчутним способом. Щоразу, коли ти приходиш комусь на допомогу, ти наближаєшся до Христа. Цей рух назустріч — взаємний. Апостол Яків каже: «Наблизьтеся до Бога, і Він наблизиться до вас» (Як 4,8). Ця таємниця взаємних «кроків назустріч» людини й Бога буде щодня додавати твоєму життю нового сенсу.
«Господи, я прагну пізнавати Тебе щодня. Ісусе Христе, яви мені любов Отця, щоб я міг жити нею та ділитися з усіма, хто мене оточує».
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу. Як було на початку, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
