Новенна за заступництвом о. Владислава Буковинського — в’язня радянських таборів

Отець Владислав Буковинський, «апостол Казахстану», народився в Україні, у Бердичеві. Нині, коли стільки людей України знову потрапили за ґрати на росії та в окупованих нею землях, можемо молитися до нього, доручаючи о. Владиславу наших полонених та депортованих.

Втікаючи від більшовиків, його сім’я опинилася на Краківщині в Польщі, там він і навчався — спершу в Ягеллонському університеті, потім у духовній семінарії. Був викладачем у Духовній семінарії в Луцьку, настоятелем катедри, і залишився на цих землях та зі своїми вірними, коли Волинь захопили радянські війська. Ув’язнений НКВС, чудом уникнув розстрілу, потім ще провів довгі роки у комуністичних таборах, від Луцька по Джезказган у Казахстані. Там служив душпастирем попри всі труднощі, потрапив до Караганди на наступне заслання. 1955 року не скористався можливістю виїхати до Польщі, ставши мандрівним місіонером. Помер у Караганді 3 грудня 1974 року. Беатифікував його 11 грудня 2016 року кардинал Анджело Амато, під час урочистої Святої Меси в карагандинській катедрі Матері Божої Фатімської — Матері всіх народів.

Найважливіший намір новенни (дев’ятниці) за заступництвом о.Владислава Буковинського — турбота про спасіння кожного, за кого молимося. Навіть якщо здається, ніби нас не вислухали і наші прагнення не сповнюються, — молитва ніколи не буває марною в Бога.

Особливим чином молимося за людей тяжко хворих, яким потрібно вже не так людських надій на зцілення, як Божої милості увійти в Царство Отця.

Новенну можна молитися індивідуально чи у спільноті, як уже роблять багато людей, ще коли Церква просила Бога про беатифікацію о.Владислава. Наступним кроком прославлення святої душі може стати канонізація. Молімося з довірою та упованням, що наші благання Бог завжди чує.

Підготовлено за публікацією «Nowenna za przyczyną Sługi Bożego ks.Władysława Bukowińskiego». Волання з Волині, 2014

Молитва за заступництвом блаж. о.Владислава Буковинського

Боже Отче, який довірив душпастирське служіння блаженному о.Владиславу навіть у в’язницях і таборах, обдаровуючи його великою вірою, відвагою і любов’ю, яка прощає, — вділи й мені цих же дарів, потрібних для життя Євангелієм у сучасному світі. За його заступництвом вислухай мою молитву і обдаруй мене благодаттю, якої я потребую (…)

Через Христа, Господа нашого. Амінь.

1 день

Не журіться про життя своє що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, у що зодягнетеся… знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно. Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться.

(Мт 6, 25. 32-33)

Треба далі жити, з дня на день, без жодного планування майбутнього, непевного, якого неможливо визначити. Так можна жити лише з міцною вірою в Боже Провидіння.

(Листи, стор. 336)

Боже, Ти вів свого Слугу дорогою віри через в’язниці і табори, через самотність і хвороби, через труднощі й заслання. Він так безмежно довірився Твоєму Провидінню, що не розчаровувався і не знеохочувався, всупереч найдвичайно драматичним обставинам життя, а нам вказав, як повністю довіритися Тобі, бо лише Ти завжди турбуєшся про нас і наглядаєш за нами. Ти маєш досконалий план нашого життя, через який хочеш нас спасти.

Боже, наш Отче, о.Владислав хотів єдино спасіння засланців, і тому сам став засланцем, щоб виконати Твою Волю.

Подяку Тобі складаємо за великі діла, які Ти вчинив у житті блаженного о.Владислава і через його служіння. Подяку Тобі складаємо також за великі діла, які Ти чиниш у нашому житті.

Просимо Тебе, навчи нас дивитися на все очима віри, бачити обставини й події так, як Ти їх бачиш, і розпізнавати Тебе в буденності. За заступництвом блаженного отця Владислава навчи нас довіряти тільки Тобі та вислухай наші прохання (…)

Отче наш… Радуйся, Маріє… Слава Отцю…
Молитва за заступництвом о.Владислава Буковинського

2 день

Як Отець полюбив Мене, так і Я полюбив вас. Перебувайте в любові Моїй! Якщо будете ви зберігати Мої заповіді, то в любові Моїй перебуватимете, як і Я зберіг заповіді свого Отця, і перебуваю в любові Його. Це Я вам говорив, щоб радість Моя була в вас, і щоб повна була ваша радість!

(Йн 15, 9-11)

Після попередніх малих жертв, настав час на жертви набагато більші. І нині ще цей час великих жертв у цьому житті не закінчився… Але, власне, ці малі й великі жертви осяюють наше життя. Осяюють любов’ю!

(Листи, стор. 388)

Боже, серце о.Владислава прямувало завжди до Тебе і черпало з Твоєї безмежної любові. З цього джерела випливала міць його героїчної любові та надихала його до великої жертовності. Огорнутий Твоєю любов’ю, він відкривав сенс страждання і зносив переслідування, аби зберегти гідність тих, кого Ти поставив на його шляху та вести їх до спасіння.

Подяку Тобі складаємо за любов, якою Ти обдарував блаж. о.Владислава, і за його милосердне служіння. Подяку Тобі складаємо за любов, якою обдаровуєш також і нас. Підтримуй наші зусилля, щоб ми мали серця і руки, наповнені милосердною любов’ю. Очищуй нас з егоїзму, а своєю любов’ю розпалюй нас і всіх, із ким ми стикаємося. Вчини, щоб ми з любові до Тебе були готові присвятити своє життя близьким. За заступництвом о.Владислава обдаруй нас взаємною любов’ю і вислухай наші молитви…

Отче наш… Радуйся, Маріє… Слава Отцю…
Молитва за заступництвом о.Владислава Буковинського

3 день

Не ви Мене вибрали, але Я вибрав вас, і вас настановив, щоб ішли ви й приносили плід, і щоб плід ваш зостався, щоб дав вам Отець, чого тільки попросите в Імення Моє.

(Йн 15,16)

Я відчув себе дуже щасливим і вдячним Божому Провидінню за те, що воно мене привело до таких бідних і залишених, а проте таких сильно віруючих і люблячих братів і сестер в Ісусі Христі. (…) Ми не знаємо, яким чином Боже Провидіння чуватиме над нашою Церквою в цій країні. Одне лиш знаю, що солодке ярмо Христове, а тягар Його легкий…

(Вибір спогадів, стор. 125-126)

Боже, Твій Слуга о.Владислав Буковинський став безстрашним Апостолом Сходу. Він виконував своє служіння у такий тяжкий для Церкви час: приховано, таємно, ризикуючи життям. Його «домашнє дущшпастирство» є свідченням того, якою важливою є кожна родина, бо вона становить «домашню Церкву», де передається віра і формується покликання.

Дякуємо Тобі, Боже, за його вірність до кінця, дякуємо за його любов до Церкви і своїх вірних, заради яких він залишився на чужій землі аж до смерті, попри хворобу і наполегливі прохання сім’є та друзів, щоби повернутися до Польщі.

Дякуємо Тобі, Христе, за Церкву, яку Ти встановив для нашого спасіння. Перепрошуємо Тебе за всілякі зневаги, яких Ти зазнаєш від сучасного світу, що атакує і переслідує Твою Церкву. Вчини, щоб ми були живими членами Твого Містичного Тіла; щоб ми свідомо і з вдячністю користувалися таїнствами та служінням тих, хто приходить до нас у Твоє ім’я.

За заступництвом Твого слуги, оберігай Церкву і священиків від атак неприятелів. Обдаруй своєю благодаттю особливо там, де Церква у підпіллі й тебе переслідують. Вислухай також нашу молитву, яку заносимо до Тебе…

Отче наш… Радуйся, Маріє… Слава Отцю…
Молитва за заступництвом о.Владислава Буковинського

4 день

«Так і ви, коли зробите все вам наказане, то кажіть: Ми нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були».

(Лк 17,10)

Здаля від рідного краю я, принаймні, не пригнічений, і зовсім не вважаю себе за якусь жертву долі. Навпаки, дякую Богові за все. Думаю, що протягом цього довголітнього періоду мого життя я завжди був і досі залишаюся відповідною людиною у відповідному місці.

(Листи, стор. 52)

Боже, лише в Тобі людина відкриває велич і гідність. Для о.Владислава Ти був єдиним джерелом радості та спокою душі, бо він завжди ставав перед Тобою в правді й був свідомий того, що є знаряддям у Твоїх руках.

Разом із ним подяку Тобі складаємо за його таке достойне життя, за багато його великих справ, хоч на вигляд і малозначних, але таких дивовижних діл, які він звершив, не виносячись над інших і не розчаровуючись тим, чого не міг зробити.

Дякуємо Тобі, що надалі так багато благодатей отримуємо від Тебе і що наше життя є Твоїм прославленням, Боже. Ти — Істина і Любов: допоможи нам бачити себе і ближніх так, як Ти сам нас бачиш, не зважаючи на те, що говорять і думають інші люди. Не дай нам впасти під тягарем слабкостей або невдач. Допоможи радіти всьому доброму, що Ти чиниш в нас і через нас, щоб ми Тебе єдиного прославляли в усіх ділах.

Щодо Тебе і ближнього прагнемо завжди бути у відповідному місці, тому поєднай нас іще більше з собою і вислухай молитву, яку заносимо до Тебе за заступництвом блаж. о.Владислава…

Отче наш… Радуйся, Маріє… Слава Отцю…
Молитва за заступництвом о.Владислава Буковинського

5 день

А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений. І проповідуване буде це Євангеліє Царства по цілому світові, на свідчення народам усім.

(Мт 24,13-14)

Мені здається, що я ніколи не дав себе отруїти ненавистю і що любов до неприятелів не була самою лише гарною теорією в моєму житті.

(Вибір спогадів, стор. 72)

Боже, Ти, пробачаючи,  показуєш нам, як сильно прагнеш спасти людей. Отець Буковинський був вірний своєму покликанню, вірний місії спасіння людини. Коли він був у в’язницях, у таборах, переслідуваний — багато разів прощав. Коли він таємно душпастирював — йому завжди йшлося про спасіння тих, до кого Ти його послав.

Дякуємо Тобі за його вірність і витривалість. Дякуємо за те, що в ньому Ти нам дав взірець вірної, незламної любові, завжди відкритої на людину. Дякуємо, що через нього Ти нагадуєш нам, що потрібно пробачати і щоби нам пробачали, і показуєш, що найважливішим є спасіння людини.

Дякуємо за те, що постійно прощаєш нас і вчиш нас цієї постави щодо наших ближніх. Не легко бути вірним Тобі, Боже: Твоїй любові, Твоїм заповідям. Не легко пробачати, особливо нашим ворогам, тому за заступництвом блаженного о.Владислава просимо Тебе: дай нам благодать витривалості в любові та вислухай прохання, яке заносимо до Тебе…

Отче наш… Радуйся, Маріє… Слава Отцю…
Молитва за заступництвом о.Владислава Буковинського

6 день

Оце посилаю Я вас, як овець між вовки. Будьте ж мудрі, як змії, і невинні, як голубки.

(Мт 10,16)

Я маю два гасла в житті й праці. Одне — це гасло Джованні Боско: «Краще — це найнебезпечніший ворог хорошого». Друге гасло звучить так: «Що можу зробити сьогодні, того не відкладаю на завтра». Два цих гасла — міцно пов’язані між собою — досконало складають життєвий іспит у моїй нинішній ситуації. Те, що краще і найкраще, найчаастіше тут недосяжне.

(Листи, стор. 114)

Боже, Ти послав свого слугу, аби він ніс віру, розраду і Твоє милосердя туди, де було особливо тяжко, а по-людськи — неможливо. Він постійно вдивлявся в Тебе і прислухався до Твого голосу. Завдяки цьому правильно прочитував Твою волю, оцінював ситуації та розпізнавав можливості.

Дякуємо Тобі, Боже, до Ти вів його простою дорогою в такому заплутаному світі, й за те, що вказував йому, попри заборони та переслідування, як відважно й ефективно проголошувати Євангеліє. Дякуємо Тобі за його розсудливість, завдяки якій його душпастирське служіння принесло так багато плодів.

Будь прославлений, Боже, і в нашому житті, в якому Святий Дух безустанно вказує нам, як відкривати Божу волю, як жити Євангелієм і проголошувати Слово Боже ближнім.

За заступництвом блаж. о.Владислава обдаруй нас терпеливістю і розсудливістю в прийнятті рішень, а також вислухай наше прохання…

Отче наш… Радуйся, Маріє… Слава Отцю…
Молитва за заступництвом о.Владислава Буковинського

7 день

«Коли сильний збройно свій двір стереже, то в безпеці маєток його».

(Лк 11, 21)

Якогось червневого дня я їхав від одного села до другого. Друге було розташоване за 30 км. Їхав кепською підводою, парою незавидних коней. Одягнений я був зовсім не характерно. Чималу валізу мав сховану під соломою, щоб не впадала нікому в око. Що ж, коли дорога переважно була польова, кепська підвода сильно тряслася і раз по раз валіза вискакувала з-під соломи так, що доводилося кілька разів на дорозі ставати, аби її знову сховати. Був дуже гарний червневий день у повному сяйві полуденного сонця. Ані хмаринки на небі. Праворуч від нас велика, врожайна рівнина, ліворуч — пасмо гір, із вершинами, вкритими снігом. І тоді я відчув себе дуже щасливим і вдячним Божому Провидінню за те, що мене сюди привело, до цих, таких бідних і залишених, а проте таки сильно віруючих і люблячих братів і сестер у Христі. Цього щастя, якого я зазнав на тій тряскій підводі, я би не замінив на найбільші почесті й задоволення. Пізніше не раз, особливо у тяжкі хвилини, яких мені не бракувало, я пригадував це сліпуче переживання.

(Вибір спогадів, стор. 125-126)

Боже, Твій слуга сяяв миром, спокоєм душі, обдаровував оточення радісною усмішкою. Не зламали його ні драматична доля, переслідування, тортури, в’язниця, ані табори — бо його серце було близько Тебе. Він бачив дива, які Ти чинив у його житті, а радість серця, як гімн прославлення, променіла на інших.

Дякуємо Тобі, Боже, за його гарне життя: за розраду, яку він ніс нещасливим, і за те, що його впевненість у вірі підтримувала у найтяжчі хвилини. Дякуємо Тобі, що Ти сам є нашою радістю, що обдаровуєш миром серця і вказуєш, що в житті найважливіше.

За прикладом блаж. о.Буковинського вчи нас бачити дива, які Ти чиниш у нашому житті, а у хвилини страждань, сумнівів та непевності огортай нас своєю любов’ю, аби серце раділо вічним щастям, що не проминає.

Обдаровуй нас радістю, що променить на ближніх, і вислухай наше прохання, яке представляємо Тобі за заступництвом блаженного о.Владислава…

Отче наш… Радуйся, Маріє… Слава Отцю…
Молитва за заступництвом о.Владислава Буковинського

8 день

Оце Моя заповідь, щоб любили один одного ви, як Я вас полюбив. Ніхто більшої любові не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх.

(Йн 15, 12-13)

Любов і жертва поєднуються зі стражданням, найчастіше з обох сторін. Законом дружби є спільне переживання турбот і радостей, і ці турботи потрібно переживати ще глибше, ніж радість. Так є обопільно стосовно Вас і дітей. Хоча я знаю, що листування зі мною ймовірно додасть Вам смутку і неспокою, буду його продовжувати, доки це буде можливо.

(Листи, стор. 317-318)

Боже, Ти поставив на шляху о.Владислава близьких, доброзичливих, люблячих лбдей. Із ними він ділив радощі, турботи і клопоти. Завжди міг розраховувати на їхню пам’ять і допомогу. Цій дружбі він був вірний, попри біг часу і велику відстань.

Дякуємо Тобі, Боже, за Твого Слугу і за його цінні листи, свідчення того, якими міцними стають узи дружби, що вкорінена в Богові. Дякуємо Тобі, Боже, що Ти сам для нас є найкращим Приятелем, і що посилаєш нам добрих людей, готових допомогти і присвятити себе іншим.

За заступництвом блаж. о.Буковинського просимо Тебе: обдаруй нас благодаттю і вірною дружбою, і вислухай нашу ревну молитву…

Отче наш… Радуйся, Маріє… Слава Отцю…
Молитва за заступництвом о.Владислава Буковинського

9 день

І коли Він наблизився, і місто побачив, то заплакав за ним, і сказав: «О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це. Бо прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди. І зрівняють з землею тебе, і поб’ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх…»

(Лк 19, 41-44)

Те, що я виніс із  Кракова, завжди мені допомагало і допомагає тут, на такому далекому від Кракова Сході, тут, де я довгі роки проводив за ґратами в’язниць і за колючими дротами таборів примусової праці. Усюди те, що виніс із Кракова, допомагало мені зберегти особисту і священицьку гідність. Крім того, шанувати власні погляди, але також і чужі, якщо вони взагалі були. Вважаю, що я ніколи не дав себе отруїти ненавистю і що любов до ворогів не була для мене самою лише красивою теорією в моєму житті на Сході.

(Вибір спогадів, стор. 70)

Боже, Ти влив у серце о.Владислава щиру любов до батьківщини. Дякуємо Тобі за його патріотизм, за Польщу, окроплену кров’ю мучеників і героїв.

Рятуй нашу країну від нещасть, зради, затьмарення умів, нищення сумлінь, і передусім — від втрати віри.

За заступництвом блаж. о.Владислава Буковинського вчини, щоб ми працею і молитвою підтримували нашу країну, в якій століттями все починали знаком хреста. Влий у наші серця творчу любов і повагу до того, що є рідним і святим. Вислухай також нашу молитву, з якою нині стаємо перед Тобою…

Отче наш… Радуйся, Маріє… Слава Отцю…
Молитва за заступництвом о.Владислава Буковинського