Роздуми над Словом Божим на середу ХV звичайного тижня, рік І
«Я прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що Ти затаїв це від мудрих та розумних й що відкрив це немовлятам».
«Відкрив це немовлятам». Що саме Бог їм відкрив? Що приховав від премудрих та розумних? Хто такі ці немовлята? Творіння Божі, що прагнуть розвитку, зростання. Їх мозок подібний до чистого паперу, готовий поглинати будь-які знання, все нове, незнане, те що їх оточує. Їх душа, прозоріша за скло, ще не встигла нічого поганого накоїти і согрішити. Вони з довірою йдуть на руки до своїх батьків і цілковито від них залежать.
Тож, чи не Батько нам наш Господь, Творець неба і землі, і всього людства, що живе під небом, під покровом Його благодаті? Бог, це Той, з чиєї волі я прийшов у цей світ.
Чому ж я вважаю, що можу без Нього обійтися, що все знаю і можу з усім впоратись сам, і маю відповіді на будь-які питання щодо мого життя? Мої знання, мій досвід не дозволяють бути простим у вірі, в усьому покладатися на Господа.
Не даремно Господь і приховав це від мене. Бо я не в змозі почути Його слово, прийти до Нього, не кажучи про те, щоб назвати Бога своїм Отцем.
Чому Господь обрав Мойсея для спасіння свого народу?
«Глянув він, аж ось вогнем палає кущ, а не згоряє. І каже Мойсей сам до себе: Підійду лишень ближче та подивлюсь на це велике диво, чому то не згоряє кущ?»
Мойсей мав цікавість, мав прагнення збагнути хто він є, де його місце в цьому житті. Не побоявся підійти до палаючого куща. І Господь показав йому, ким він є для Нього. Вказав Моєсею його приналежність до Божої родини, шлях і ціль по житті : «Я — Бог батька твого, Бог Авраама, Бог Ісаака, Бог Якова».
Бог завжди готовий спасати свій народ: «Як виведеш Мій народ з Єгипту, служитимете Богу на цій горіі». Акцентує увагу на слові «Мій народ». Ми приналежні до Бога, ми є Його дітьми. І як немовлята давайте прагнути Його присутності в нашому житті. Всією душею і розумом прагнути пізнати Його і бути вдячними, що у нас є такий Батько!