Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 28 липня
Характерною рисою і обов’язком християнина є постійно жити в сопричасті з Богом і братами. Цей обов’язок був на нас накладений самим Христом як щось нове: Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного! Як Я був полюбив вас, так любіте і ви один одного! З того усі спізнають, що Мої ви учні, коли любов взаємну будете мати (Йн 13,34-35). Ісус, подавши нам приклад, проявляв свою любов насамперед до останніх, найбідніших тілом і духом, найдальших.
Чудо, яке сьогодні описує євангеліст Матей, має всі характеристики практичного виконання Господньої заповіді. І от принесено до Нього розслабленого, що лежав на ношах. Параліч, як тілесний, так і духовний, знерухомлює. Лише зі сторонньою допомогою можна поворухнутися. Якщо ми бачимо цього хворого біля стіп Ісуса, то це завдяки комусь, хто його туди приніс. Хтось пробудив у ньому надію на чудесне зцілення, але найбільше в це вірили ті, хто ніс паралізованого. Також правда, що Ісус, бачивши їхню віру, каже паралізованому: Бадьорися сину, твої гріхи відпускаються. Це перше зцілення, яке Ісус дає душі, чудо внутрішнього відродження, поновлення благодаті й відновлення єдності з Богом. Але це згіршує присутніх книжників, які у своїй короткозорості плутають формулу розрішення з богохульством. Ісус користається нагодою цих недоброзичливих думок, щоби ще раз появити божественну сутність своєї особи і своєї місії: Та щоб знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати, — каже розслабленому: встань, візьми твої ноші та й іди до свого дому.
Це є дією Христа ради нас: Він підносить нас з наших ліжок, наших слабкостей, звільняє нас від наших гріхів. Він хоче бачити нас здоровими на тілі й на душі, вільними від пут гріха та усього, що заважало б нам йти за Ним і служити Йому. Ось як повертає собі свободу той, хто зустрічає Христа, чи з власної волі, чи завдяки братній допомозі. З паралітика, прикованого до свого ліжка чи візка, умертвленого злом, що зв’язав його духа, він стає здатним справно рухатися й віддавати славу Богові.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
