Світ

Кардинал, який не мав ні герба, ні девізу. Помер «ватиканський міністр кризових справ»

05 Вересня 2019, 12:31 1007 КАІ

У Камбо-ле-Бен, у країні Басків, Франція, помер кардинал Роже Етчегерай (Ечеґарай) — вислужений віце-декан Колегії кардиналів, колишній архієпископ Марсельський.

Кардинал помер 4 вересня 2019 р. о 17.30 за місцевим часом; йому було 96 років. Він належав до найвидатніших постатей Католицької Церкви ХХ століття. Про це свідчать не тільки важливі посади, які він обіймав у Римській курії, але й численні місії, що їх йому довіряли папи у різних країнах різних частин світу.

Прощальні урочистості будуть відслужені 9 вересня о 10.30 в катедрі Байонни, повідомив тамтешній єпископ Марк Айле.

 

Із Країни Басків до «міністра Церкви»

Роже Етчерегай народився 25 вересня 1922 року в Еспелетті — малому поселенні в Атлантичних Піренеях. Його батько, баск, був сільгосптехніком. Вихований у християнській традиції, Роже з наймолодших років відчував покликання до священства, тож вступив спочатку до нижчої семінарії в Устарріці, а по її закінченні — до Вищої дієцезіяльної духовної семінарії в Байонні. Далі навчався у Французькій семінарії в Римі, після якої 13 липня 1947 року прийняв священницькі свячення. Навчався у Григоріанському університеті в Римі, здобувши там докторат із канонічного права. По свяченнях недовго був душпастирем у своїй рідній дієцезії, потім тодішній єпископ Байонни Леон Тер’є взяв його на свого особистого секретаря. Через п’ять років Роже Етчегерай став генеральним секретарем Католицької Акції в Байонні, а ще через два роки був піднесений до гідності почесного каноніка.

1960 року став генеральним вікарієм рідної дієцезії, а через рік на нього, майже 40-річного прелата, звернули увагу єпископи Конференції, призначаючи його заступником секретаря єпископату. 1962р. о.Етчегерай уже був директором секретаріату Конференції єпископату Франції з питань душпастирства, а в 1966-1970рр. — директором Генерального секретаріату єпископату Франції.

Ще перш ніж він обійняв цю посаду, 1965 р. зібрані на заключній сесії ІІ Ватиканського Собору єпископи з різних європейських країн доручили о.Етчегераю організувати Раду єпископських конференцій Європи (CCEE). Коли Раду було створено, він 1971р. став її першим головою. Тоді о.Роже був уже єпископом-помічником Паризької дієцезії: номінацію прийняв 29 березня 1969р., а свячення — 27 травня. Він відмовився від єпископського гасла і девізу, визнавши їх «спадщиною середньовіччя».

1970 року став архієпископом Марсельським. 25 листопада 1975р. папа Павло VI, крім цього, ще призначив його прелатом Французьких місій — інституції, яку 1941р. заснував кардинал Емманюель Сюар для поновної християнізації Франції перед лицем нищівного зісвіччення.

У 1975-1981 роках архієпископ Етчегерай очолював Конференцію єпископату Франції. 30-го червня 1979р. Йоан Павло ІІ включив його до Колегії кардиналів. Того ж року він відмовився від посади голови CCEE. Марсельською архідієцезією керував ще рік, до того як Святіший Отець покликав його 8 квітня 1984р. на посаду голови двох Папських Рад: «Iustitia et Pax» та «Cor Unum». Другу архієпископ Етчегерай очолював до 1995 року, а першу до 1998.

Саме цей ієрарх торував шляхи для візиту св.Йоана Павла ІІ на Кубу 1988 року. Він очолював Комітет Великого Ювілею-2000. Брав участь у зустрічах циклу «Люди і релігії», проведеного Спільнотою св.Егідія. За дорученням пап, відбував подорожі до найпроблемніших точок світу: на Кубу, в Китай (чотири рази), В’єтнам, у шерег країн Третього світу, а один із найделікатніших і водночас найнебезпечніших візитів цього рівня здійснив у серпні 1994-го в Руанду, охоплену громадянською війною. Тоді він привіз руандійцям послання від Святішого Отця Йоана Павла ІІ, яке значною мірою посприяло заспокоєнню ситуації та завершенню війни. Такі місії стали причиною, що кардинал Етчерегай був прозваний «ватиканським міністром кризових справ».

 

 

33 роки на служінні Риму

Коли він уже формально перебував на пенсії, Йоан Павло ІІ призначив йому нову місію: в регіони, охоплені війнами або кризами. 2002 року кардинал був у Святій Землі, де став посередником у справі окупованої базиліки Різдва Христового у Вифлеємі. Кількадесят днів група озброєних палестинців, оточена ізраїльськими військами, окупувала базиліку Різдва. Через кілька днів після виїзду кардинала захоплення храму закінчилося.

На межі лютого-березня 2003 р., за побажанням папи, кардинал перебував в Іраку, де розмовляв із Саддамом Хусейном, щоб не допустити другої війни у Перській затоці, хоча вона все одно вибухнула.

Удостоєний кількох почесних нагород, зокрема премії ЮНЕСКО ім. Фелікса Уфуе-Буаньї за внесок у мир в усьому світі.

2005 року став віце-деканом Колегії кардиналів. Від цих функцій Папа Франциск звільним його 10 червня 2017р.

2003 року кардинал Етчегерай, як почесний голова Папської ради «Cor Unum», побував в Україні, зустрівшись зокрема з президентом Леонідом Кучмою. Кардинал був спеціальним посланцем з нагоди річниці візиту Йоана Павла ІІ до нашої держави, очолив урочистості з цієї нагоди у Львові. Перебуваючи в Києві, кардинал разом із тодішнім Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Миколою Етеровичем зустрілися з представником православ’я в Україні — єпископом Переяслав-Хмельницьким Митрофаном (зустріч відбулася в резиденції митрополита Київського Володимира), відвідали Ближні й Дальні печери Лаври.

В січні 2017-го, після 33 років, проведених у Римі, кардинал Етчегерай повернувся у Францію та оселився у Домі пристарілих у Байонні, де мешкає і його рідна сестра Майте.

По смерті кардинала Етчегерая найстаршим за віком стає теж француз, кардинал Альберт Ванхой, єзуїт, йому 96 років. Колегія кардиналів налічуватиме 226 членів.

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

Франція
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: