У понеділок Ватикан оголосив про призначення кардинала Бальдассаре Рейни, генерального вікарія Римської дієцезії, канцлером Папського богословського інституту наук про шлюб та сім’ю імені св. Йоана Павла II.
Кардинал Рейна замінить на цій посаді архієпископа Вінценцо Палью, очільника Папської Академії Життя, чиї контроверсійні висловлювання неодноразово ставали предметом суперечок. У коментарі для CNA Палья сказав, що не знає, чи звільнять його також і з цієї посади, проте зауважив, що це очікувано з огляду на його вік: у квітні йому виповнилося 80 років.
Як пише The Pillar, це призначення знаменує собою одну з найважливіших кадрових змін у перші тижні понтифікату Папи Лева XIV.
До того, як Папа Франциск у 2016 році особисто призначив Палью канцлером Інституту наук про шлюб та сім’ю, цю посаду обіймав кардинал-вікарій Рима, оскільки він також виконує обов’язки великого канцлера Латеранського університету, при якому спочатку був заснований цей Інститут.
Хоча Папа Лев не скасував правову реформу Франциска 2019 року, яка надала Папі прямі повноваження призначати великого канцлера інституту, дефакто призначення кардинала Рейни відновлює попередню структуру.
Хоча канцлер і не контролює щоденну діяльність інституту, однак це не суто церемоніальна роль. Канцлер вносить кандидатури президента, віцепрезидента та професорів інституту, а також надає і скасовує канонічну місію професорів викладати у цьому католицькому закладі.
Тривале перебування архієпископа Пальї на чільних посадах Інституту наук про шлюб та сім’ю і Папської Академії Життя було затьмарене численними суперечками.
У 2019 році відбулася реструктуризація Інституту, а його навчальна програма була переорієнтована на те, що Палья і його союзники назвали «новою пастирською теологією» — яка, на думку критиків, більше спиралася на соціологію та світську антропологію, ніж на моральну теологію.
Ці зміни суттєво переорієнтували заклад — колись провідний католицький богословський заклад, який вивчав теологію тіла Йоана Павла II. Його ідентичність стала доволі розмитою, а за даними багатьох джерел, кількість студентів у закладі після реструктуризації знизилася.
Палья наймав суперечливих викладачів, зокрема отця Мауріціо Кьоді, який висловлював припущення, що використання контрацепції в шлюбі може бути морально виправдане за певних обставин, а також заявляв, що гомосексуальні стосунки «за певних умов» можуть бути «найпліднішим способом насолоджуватися добрими стосунками» у випадку тих, хто має потяг до осіб своєї статі. У 2024 році Папа Франциск призначив отця Кьоді одним із консультантів Дикастерію віровчення, а також членом дослідницької групи Синоду про синодальність для дослідження «спірних питань» (таких як сексуальна мораль і захист життя).
У 2021 році архієпископ Палья призначив президентом Інституту монсеньйора Філіпа Бордейна, який заявив, що прагне зробити заклад «ще більш універсальним». Бордейна критикували за його погляди на енцикліку «Humanae Vitae» і місце розлучених та повторно одружених у Церкві, на що він відповідав, що його неправильно витлумачили або вирвали слова з контексту.
У серпні 2022 року у центрі суперечок опинився сам Палья: спілкуючись з журналістом, він назвав Закон 194 — закон від 1978 року, який легалізував аборти в Італії — «стовпом суспільства». У наступній заяві Папська Академія Життя заявила, що коментар був вирваний із контексту.
17 листопада 2022 року українські пролайфери опублікували відкритого листа до ієрархів Католицької Церкви в Україні, де висловили занепокоєння щодо того, що відбувається з Папською Академією Життя. Вони просили пояснити, чому до Академії призначають відкритих проабортних діячів, і чому Святий Престол мовчить щодо публічного прийняття Причастя проабортними політиками. 26 листопада на лист відповів Апостольський Нунцій в Україні, погодившись, що «захист людського життя — це наша спільна відповідальність» і зголосившись обговорити питання на зустрічі, що мала відбутися після різдвяних свят (за обома календарями).
Ще один медійний шквал Палья спровокував у 2023 році, коли, виступаючи на Міжнародному фестивалі журналістики, сказав: «Особисто я би не практикував допомогу у самогубствах, але я розумію, що юридичне посередництво може бути найбільшим спільним благом, можливим у тих умовах, в яких ми опинилися». Згодом Папська Академія Життя роз’яснила позицію Пальї, сказавши, що особисто він виступає проти асистованих самогубств (евтаназії), але вважає можливою «юридичну ініціативу», яка би дозволила декриміналізувати їх в Італії за «конкретних та особливих умов».
У 2022 році Палья також потрапив під пильну увагу медіа після повідомлень про те, що він перенаправив сотні тисяч євро пожертв, отриманих керованою ним Папською радою у справах сім’ї, на особисті потреби. Тоді посадовці Ватикану повідомили видання «The Pillar», що у меморандумі за травень 2015 року Палья повідомив, що повернув гроші і перенаправив на благодійні цілі. Але джерела твердили, що хоча 600 000 євро справді було перераховано на відповідний рахунок, вони надійшли з нових пожертвувань, зібраних Папською радою, а не від самого Пальї.
Спочатку відмовившись від коментарів, Палья згодом заперечував, що використовував благодійні кошти для особистих потреб. Його помічник повідомив «The Pillar», що архієпископ за допомогою адвоката з США готується подати на видання у суд за серйозний наклеп, але цього так і не було зроблено.
Кардинал Бальдассаре Рейна
На відміну від постійних медійних суперечок, які супроводжували Палью, кардинал Бальдассаре Рейна протягом свого стрімкого кар’єрного злету переважно тримався у тіні. Він пройшов шлях від ректора семінарії Сицилійської архідієцезії Агрідженто до кардинала-вікарія Рима менш ніж за три роки.
На початку 2022 року він став членом Дикастерію у справах духовенства, а у травні 2022 року був призначений єпископом-помічником Римської дієцезії.
У січні 2023 року його призначили віцерегентом Римської дієцезії. Після усунення кардинала Анджело Де Донатіса у квітні 2024 року, Рейна тимчасово обійняв цю посаду; у жовтні 2024 року його було призначено новим генеральним вікарієм, а у грудні 2024 року він отримав сан кардинала.
Рейна рідко давав інтерв’ю і переважно перебував поза увагою журналістів, але його вважають не таким богословськи суперечливим вибором.
В інтерв’ю під час 2024 року Рейна сказав, що протиотрута від секуляризації — це «нова євангелізація, до якої Йоан Павло II вже закликав понад два десятиліття тому».
На запитання, чи повинна Церква адаптувати своє вчення до вимог часу, Рейна відповів: «Церква завжди прислухається до того, чим живе людина сьогодні. Але моральні вчення мають міцну основу: вчення Святого Письма і те, що Бог завжди об’являв. Отже, Церкві не потрібно адаптуватися до часу, але вона має діяти так, щоби час адаптувався до логіки Євангелія».
фінансово.
Щиро дякуємо!
