Роздуми над Божим словом на понеділок ХХХІІІ Звичайного тижня, рік І
1 Мак 1,10-15.41-43.54-57.62-63
Вийшов з них грішний нащадок — Антіох Епіфан, син царя Антіоха, що був закладником у Римі, і став царем у 137 році грецького панування. Того часу з’явилися в Ізраїлі нечестиві люди, що звели багатьох інших, казавши: «Ходім та зробім союз з народами, що навколо нас, бо з того часу, як ми відокремились від них, упало на нас багато злиднів». Сподобалось їм це слово, і деякі з народу, набравши охоти, пішли до царя, що й дав їм повновладу прийняти поганські звичаї. От і збудували вони в Єрусалимі гімназію за поганським звичаєм, затерли собі знаки обрізання, відступили від святого союзу, збраталися з поганами та запродались їм, щоб зло творити. Тоді цар написав до всього царства, щоб усі стали одним народом та щоб кожен покинув свої звичаї, і щоб усі народи прийняли царський приказ. Багато ізраїльтян охоче прийняли його віру, стали жертвувати бовванам і оскверняти суботи. П’ятнадцятого дня місяця Каслев, 145 року цар Антіох звелів спорудити на жертовнику мерзоту запустіння, і по містах Юди навкруги споруджувано вівтарі. При дверях домів та по майданах палено кадило. Книги Закону, які знайдено, палили на вогні, порвавши їх спершу, а коли в кого знаходили книгу Союзу або коли хто пильнував закон, то такого, згідно з царським наказом, засуджувано на смерть. Однак, багато ізраїльтян не впали духом і постановили твердо не їсти нічого нечистого. Вони були готові й умерти, аби лиш не осквернитися стравами та не опоганити святого Союзу, і справді вмирали.
Кілька років тому весь світ облетіла зйомка: коптські християни у помаранчевих комбінезонах смертників. Їх було двадцять один. Поставлені навколішки в одну лінію на пляжі, вони готувалися прийняти мученицьку смерть за віру. Це яскрава ілюстрація того, що переслідування за віру тривають.
Перша книга Макавеїв починається трагічно. Деякі ізраїльтяни погодилися допомогти язичницькому царю знищити юдаїзм (див. 1Мак 1,11). Через це багато хто залишив віру — та, на щастя, не всі. Деякі «не впали духом і постановили твердо» залишатися вірними Господу й віддати за Нього своє життя (див. 1Мак 1,62). Імовірно, більшості з нас не доводилося стикатися з реальними переслідуваннями. Нам не доводилося вибирати між Богом і нашими близькими, свободою чи життям. Проте для наших братів і сестер по різних країнах світу такі випробування надалі тривають. Ось кілька фактів:
-із 70 мільйонів християн, які прийняли мученицьку смерть за всю історію християнства, більше половини були замучені у двадцятому столітті;
-християни у понад 60 країнах світу стикаються з тією чи іншою формою переслідувань;
-щомісяця в середньому 322 християнина вбивають за віру, знищують 214 церков та інших християнських будівель, а також фіксуються 722 насильницьких акти (зокрема, побиття, зґвалтування, утримання в неволі).
Нехай ця статистика зроджує в нас не почуття безпорадності чи страху, а бажання стати на захист християнської віри. Ми можемо проповідувати Боже слово й надавати допомогу нужденним, підтримувати організації, які захищають переслідуваних християн в усьому світі. А головне — молитися, бо ми з нашими переслідуваними братами і сестрами пов’язані узами хрещення й віри. Коли страждають вони — страждає все Тіло Христове, включаючи кожного з нас. Тому, єднаючись разом із ними у молитві, благаючи про Божий захист і милосердя, ми допомагаємо зцілювати рани Церкви, які надалі кривавлять.
«Господи Ісусе Христе, почуй моління свого народу, захисти і зміцни його перед небезпеками і зміни серця тих, хто їх переслідує.»
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу, і нині, і повсякчас, на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на канал «Слово між нами» у Telegram та приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
