Біблійні роздуми

Безодня починається ще за життя

16 Листопада 2019, 18:48 603

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 17 листопада

Ісус у своїй притчі розповідає про багатія, так сильно залежного від тих речей, які мав, аж він не бачив бідного Лазаря під своїми дверима. Саме ця егоїстична сліпота вражає у розповіді; її підкреслює також кінцева доля обох персонажів. Справді важливим у вченні Ісуса не так є те, що багач опинився в пеклі посеред мук, а Лазар — на лоні Авраама, як безодня, непрохідна дистанція, яка створилася ще за життя, коли вони фізично перебували поруч. Багач нарікає на свою долю, але це не кара, лише банальна реалізація того, що він напрацьовував протягом життя. Дистанцію між ним і Лазарем, між його багатим столом і дверима, де замерзав позбавлений усього Лазар, можна було скоротити під час життя, вона ще не була прірвою. Вистачило б, щоби багач підняв очі від своїх справ і помітив, що має на відстані руки ту втіху, про яку тепер просить з пекла.

Як людство, ми ступили на Місяць і готові йти навіть далі, тим часом як і сьогодні між людьми є дистанція байдужості та закритості, що здаються нездоланними, якщо хтось взагалі хоче їх подолати. Ісус у своїй притчі, здається, добре описав також і нашу актуальну ситуацію, де стіл багатих країн недосяжний для бідних народів, що перебувають за нашими дверима. Здається, що ми не хочемо кинути їм навіть кришок, що падають з наших багатих столів, бо навіть їх ми всі порахували…

Кінцева доля багача мала би стати для нас застереженням. Кожна закритість на ближнього, кожна дистанція врешті поглибиться до пекла смутку вже у цьому житті, не тільки в майбутньому.

Отже, справжньою проблемою не є багатство як таке, лише дистанція та байдужість. Справжньою небезпекою, перед якою застерігає нас Христос, є ніколи не підносити погляд і обмежити власний світ і власне щастя лише до того, що у нас перед очима. Якщо би багач підніс погляд від свого столу, він ніколи б не втратив нічого з того, що мав. Навпаки, він придбав би собі ще одного друга, з яким міг би розділити свою радість. Врешті він би зорієнтувався, що спільна трапеза і дружба випереджують вже тут, на землі, ту вічну радість, яка чекає на нас усіх у небі.

 


Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.

Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com

 

Збір на існування CREDO
Зібрано Залишилося зібрати
5995грн
73100грн
Потрібно зібрати
79095грн
Залишилося
11днів
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: