Роздуми над Божим словом на п’ятницю І тижня Адвенту
Мт 9, 27–31
І як Ісус відходив звідти, слідом за Ним пустилися два сліпці й кричали: «Помилуй нас, сину Давидів!» І коли Він увійшов до хати, сліпці приступили до Нього, а Він спитав їх: «Чи віруєте, що Я можу це зробити?» — «Так, Господи!» — кажуть Йому ті. Тоді Він доторкнувся до їхніх очей, мовивши: «Нехай вам станеться за вашою вірою!» І відкрились їхні очі. Ісус же суворо наказав їм: «Глядіть, щоб ніхто не знав про це». Та ті, вийшовши, розголосили про Нього чутку по всій країні.
«Чи бачиш ти те, що і я?» — такими словами звертається вітер до маленького ягняти в різдвяну ніч у дитячій пісеньці. А бачить він провідну зірку, що танцює в нічному небі і проголошує Віфлеємське диво. Ця сцена сповнена хвилювання і зачудування чарівною різдвяною ніччю.
Сліпі із сьогоднішнього євангельського читання теж могли би повторити за вітром слова з пісні. Чи бачите ви те саме, що бачимо ми?! Зрозуміло, ці сліпі знають, що всі навколо них можуть бачити красу довколишнього світу. Та уяви, що ці люди говорять про небесну реальність. Уяви, що вони запитують: «Чи бачиш ти Месію? Того, Хто проголошує любов Бога і Хто приносить зцілення всюди, хоч би куди Він прийшов? Чи можеш ти бачити очима свого серця?»
Завдяки зору ми бачимо свою сім’ю, сусідів і колег, світ навколо себе. Але в Різдво Бог допомагає нам побачити незриме, побачити серцем. Побачити Немовля, яке насправді є Бог, непорочну Діву Матір і зірку, що звіщає спасіння. Різдво дає нам шанс поновому глянути на себе і ближніх. Побачити в них храм Святого Духа та улюблених Божих дітей, яких Христос вважає гідними того, щоб за них віддати Своє життя.
Повернімося до сьогоднішнього Євангелія. Що стало фундаментом дива? Віра і наполегливість сліпих. Поперше, вони побачили у Христі Месію, що було недоступне для багатьох зрячих. Подруге, почали діяти: ішли за Ним, кричали, звертаючись до Нього, сповідували віру. А результат — Ісус їх зцілив.
Ми можемо з такою ж наполегливістю йти за Господом, просячи Його зцілити нас і відкрити наші серця. Так, це дуже важко. Але можливо. Що потрібно для цього зробити? Щодня йти за Ісусом у молитві та слухати Його під час читання Святого Письма. Покаятися за всі гріхи, які нас засліплюють. І почати ставитися до людей, як Ісус: із любов’ю та повагою. Ця євангельська формула відкриє наші очі, і настане черга запитати інших: «А чи бачите ви те, що бачу я?»
«Господи, дай бачити Тебе очима мого серця!»
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.