Роздуми над Божим словом на суботу ІІ тижня Адвенту
Спускаючись з гори, учні запитали Ісуса, кажучи: «Чому книжники говорять, що спочатку має прийти Ілля?» А Він, відповідаючи їм, сказав: «Ілля справді прийде і все поновить. Кажу ж вам, що Ілля вже прийшов, та його не впізнали, але зробили з ним те, що хотіли. Так і Син Людський має від них постраждати». Тоді учні зрозуміли, що Він говорив їм про Йоана Хрестителя.
Мт 17, 10-13
Пророцтва Старого Завіту передають істину, яка стосується віри, не буквально, а через певні символи. Господь відкривав через пророків таємницю Месії поступово, і з кожним разом духовні риси Месії вимальовувались дедалі ясніше. Символіка пророцтв так завуальована не тому, що Бог не знає майбутнього в усіх подробицях, а тому що повне знання змушує людину прийняти те, що проголошене в пророцтві, вже не вірою, добровільно здійснюючи вибір, а як факт, як знання, — а це усуває і заслугу віри, і пошану до вільного вибору людини. Знаки Божі — це для знаки віри. Одним із таких знаків був знак Йони пророка, сьогодні в Євангелії ми зустрічаємося зі знаком пророка Іллі.
Ілля був ревним захисником віри в Єдиного Бога, відверто протистояв пророкам Ваала, чим накликав на себе переслідування цариці Єзавелі. Він мусив утікати від неї в пустелю. Ілля був невідступним захисником істини, навіть перспектива переслідувань і смерті не зупинила його в цій справі. Таким самим по духу виявився і Йоан Хреститель. Його проповідь доторкалась кожного серця не красою голосу, не гарною побудовою речень, але щирою любов’ю до правди. Не налякала Йоана і перспектива смерті, коли його ув’язнив Ірод за те, що Йоан засуджував його гріх, коли Ірод узяв собі за жінку дружину свого брата.
Те, що Ілля є пророчим знаком, який вказує на Месію, як і Йоан Хреститель вказував на Спасителя, говорить нам, що такими знаками для інших можемо — і навіть повинні — бути ми.
Щоразу, коли хтось обстоює істину, навіть за ціну свого життя, — кожного разу ця людина вказує на Христа. В сучасному світі, хоч як це дивно, не бракує мучеників, які віддали своє життя за Христа; проте є також багато людей, які, можливо, формально і не належали до Христової Церкви, але своє життя віддали, захищаючи істину.
Наслідуючи їхню мужність, учимося й ми бути послідовними та мужніми захисниками Божої істини, яка для нас міститься в Божому об’явлені, у заповідях Божих, в істинах віри.
фінансово.
Щиро дякуємо!
