Роздуми над Божим Словом на свято Святого Сімейства, рік А
Брати! Зодягніться, як обрані Богом, святі й улюблені, у щире серце милосердне, доброту, покірність, лагідність, довготерпіння, терплячи і прощаючи одне одному, коли хто проти кого має якусь скаргу. Як Господь простив вам, так само й ви робіть.
А понад усе — любов; вона — узи досконалості. Нехай панує у ваших серцях мир Христа, до якого ви і були покликані в одному тілі, й будьте вдячні. Слово Христове нехай перебуває у вас щедро, в усякій мудрості. Навчайте і напоумляйте одні одних псалмами, гімнами, духовними піснями, з вдячністю співаючи Богові у своїх серцях. І все, що тільки робите, — словом або ділом, — усе робіть в Ім’я Господа Ісуса, дякуючи через Нього Богові Отцеві.
Дружини, слухайтеся своїх чоловіків, як личить у Господі. Чоловіки, любіть дружин і не будьте суворі до них. Діти, слухайтеся батьків у всьому, бо це до вподоби Господу. Батьки, не дратуйте ваших дітей, щоб не занепадали духом.
Кол 3, 12–21
Якби тобі треба було назвати тільки одну якість, яка робить звичайну сім’ю святою, що б ти сказав? Цілком спокійно можеш назвати «любов» або якусь іншу рису, яку апостол Павло перераховує сьогодні в другому читанні. І це буде правильно. Та все ж серед усіх чеснот необхідно виділити одну — ту, що втримує членів сім’ї разом на довгому життєвому шляху. Це прощення. Чому? Тому що всі ми грішники. І попри те, що в нас живе Ісус Христос, продовжуємо грішити. Завдаємо одне одному болю, часто абсолютно не бажаючи того. Ось чому прощення в родині не просто важливе, а життєво необхідне.
Нам може здаватися, що Святе Сімейство було сім’єю — єдиною в історії людства, — у якій нікому й ніколи не треба було прощати. Бо Марія народилася без первородного гріха, а Ісус Христос узагалі є Божим Сином! Та, певно, навіть не ранячи одне одного гріхами, Свята Родина мала достатньо підстав для того, щоб виявляти одне одному милосердя й терпеливість.
Діва Марія, як кожна мати, яка має тисячу турбот, могла не встигати щось зробити, що могло породжувати проблеми. Ісус, як усі малі діти, міг щось розбити чи зламати. А Йосиф, як звичайна людина, міг сумувати, злитися й робити помилки. Кожна така ситуація цілком може привести до образи й гріха, якщо відразу не виявити розуміння та прощення.
Здатність прощати одне одному — ось найкраще «мастило» у складному механізмі сімейних взаємин. Слова «вибач мені», «ти пробачиш мені?» і «я прощаю тобі» мають так само легко злітати з наших уст, як і слова «я люблю тебе». Тому що без прощення гіркота зростає, а любов засихає. Нехай прощення і прохання про прощення завжди, коли це потрібно, звучать із твоїх вуст. Покажи своїм близьким, дітям і онукам, як потрібно прощати, навчай їх на власному прикладі. Це не слабкість — сказати іншій людині, що ти шкодуєш про свої слова чи свій учинок, — це якраз мужність!
«Ісусе Христе, даруй мені смирення, щоб я міг просити прощення, та милосердя, щоб я міг прощати».
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу. Як було на початку, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
