Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 28 грудня
Уривок говорить нам про бажання остаточної зустрічі з Христом. Зустрічі, яка тримає нас у постійній готовності, з бадьорим духом, тому що ми очікуємо на цю зустріч цілим серцем, цілим собою. Це фундаментальний аспект життя. Це бажання, яке всі ми, відверто чи приховано, носимо в серці.
Також важливо бачити це вчення Ісуса в конкретному життєвому контексті, в якому Він його передав. У цьому випадку євангеліст Лука показує нам Ісуса, який іде зі своїми учнями до Єрусалима, до своєї Пасхи смерті й воскресіння. І на цьому шляху Він виховує їх, довіряючи їм те, що сам носить у серці, глибокі прив’язаності свого духа. Між цими прив’язаностями є свобода від земних благ, довіра до Божого Провидіння та, власне, внутрішнє чування — дієве очікування на Царство Боже. Для Ісуса це очікування на повернення до дому Отця. Для нас це очікування на самого Христа, який прийде взяти нас і запровадити на свято без кінця, як Він це вже зробив зі своєю Пресвятою Матір’ю — забрав Її на небо з собою.
Цей уривок хоче сказати нам, що християнин — це той, хто носить у собі велике, глибоке бажання: зустрітися зі своїм Господом, разом із братами, з товаришами на цьому шляху. І все, що Ісус каже нам, підсумовано у Його знаному вислові: Бо де скарб ваш, там буде й ваше серце. Серце, що бажає. Але ж ми всі маємо бажання! Бідні люди — це ті, хто не має бажань, бажань іти вперед, до виднокраю. А для нас, християн, цим виднокраєм є зустріч з Ісусом, зустріч саме з Ним, бо Він — наше життя, наша радість, причина нашого щастя.
Папа Франциск
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com