Роздуми над Божим словом на 2 січня (свв. Василія Великого і Григорія з Назіанзу)
Ось Йоанове свідчення, коли то юдеї були до нього послали з Єрусалима єреїв та левітів, спитати його: «Хто ти?» А він зізнався, не заперечив; зізнався: «Я — не Христос». То вони спитали його: «Що ж — Ілля ти?» — «Ні», мовив він. «Пророк ти?» — «Ні», відказав він. Тоді вони йому: «То хто ж ти такий — щоб відповісти тим, які нас вислали, що сам про себе кажеш?» Промовив: «Я — голос волаючого в пустелі: вирівняйте путь Господню, — як пророк Ісая сказав». Були ж посланці з фарисеїв. Отож спитали його, мовивши до нього: «Чого ж бо хрестиш, коли ти ні Христос, ані Ілля, ані пророк?» Йоан же їм у відповідь: «Я хрещу водою. Серед вас же стоїть Той, Котрого ви не знаєте; Він прийде після мене, а я Йому не гідний розв’язати й ремінця сандалі». Сталося те у Витанії, по той бік Йордану, де Йоан хрестив.
Йн 1,19–28
В епоху активного спілкування в соціальних мережах з’явився термін «humblebrag». Він близький за значенням до слова «прибіднятися». Це своєрідний спосіб вихвалятися, коли автор повідомлення хвалиться чимось у такій манері, ніби він скаржиться. Вдалим прикладом цього є написаний однією матір’ю пост у Фейсбуку про те, як вона розлила вино на папери, які мала підготувати, щоб записати сина на спеціальну програму в школі для обдарованих дітей. На перший погляд, вона просто розповідає про свою незграбність, однак по суті — хвалиться досягненнями свого сина. Це показує, як складно провести межу між істинним і вдаваним смиренням. Невже смирення означає применшення наших досягнень? Якщо розповідаємо про щось добре, що з нами сталося, — чи завжди це хвастощі?
Розібратися з цим допоможе Йоан Хреститель. Коли єврейські духовні лідери прийшли до нього, він не став прибіднятися. Навпаки, його відповіді свідчили про глибоке смирення.
Насамперед, Йоан щиро визнав, що він — не Месія. Навіть відмовився від титулу «пророка (…), якого Бог настановить», як обіцяв Мойсей (див. Втор 18, 15). Водночас Предтеча вірив, що Бог насправді доручив йому певну місію. Ось чому він міг дозволити собі бути сміливим, навіть пророкувати, закликати людей до покаяння.
Йоан показує нам, як виглядає справжнє смирення. Це прийняти й чітко усвідомлювати, ким ти є, а ким не є. Не варто надмірно принижувати себе або створювати негативний образ себе. Так, це правда, що ніхто з нас не досконалий; але Бога це не бентежить.
У Святому Письмі багато прикладів того, як Господь кликав до себе на службу слабких і грішних. Варто пам’ятати, що ми створені за образом Божим і наділені багатьма благословеннями й дарами. Бог дарував кожному особливе покликання. І коли ми це усвідомлюємо, то приходить здорова впевненість, зникають страхи та починається новий етап життя: етап смирення, служіння Богу й людям і прославлення Його.
«Господи, дякую Тобі, що невпинно обдаровуєш мене своєю любов’ю. Святий Йоане Хрестителю, навчи мене приймати правду про себе і не соромитися сповідувати її!»
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на канал «Слово між нами» у Telegram та приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
