Поради

Як правильно приготуватися до коляди

01 Січня 2020, 12:47 1326

Чи свічки, кропило і розп’яття мають бути обов’язково? А стіл — накритий білою скатертиною? А скільки дати на пожертву? А якщо не хочеться приймати коляду?..

На запитання відповідає о.Томаш Шаланда.

Душпастирські відвідини у Різдвяний період практикуються в Церкві з часів Середньовіччя. Зазвичай вони пов’язані з благословенням дому (а по селах — ще й господарства), спільною молитвою, збиранням грошей або плодів лану для парафіяльного настоятеля, а також із нагодою ближчого знайомства. Цей уже дуже давній звичай продовжується нині, інколи викликаючи справжні «фонтани» історій із практики як відвідуваних сімей, так і самих душпастирів. Також постає чимало запитань, особливо від людей, що входять у доросле життя і тепер на них лягає обов’язок організувати «прийом», яким раніше займалися батьки.

Тож як приготуватися до коляди?

 

1.Формальні питання

Якщо ви не бажаєте прийняти священника у своєму домі, то чітко це зазначте, найкраще — заздалегідь, на парафії. Це сильно полегшить планування відвідин в інших домах. Також обов’язково повідомте, якщо раптом на усталений день вас не буде вдома.

А що коли ситуація така, що тільки ви особисто хочете зустрітися зі своїм душпастирем, а інші члени сім’ї рішуче проти?

Є два виходи. Порозмовляти зі своїми близькими, пояснити, що це для вас дуже важливе і ви хочете мати такий час, раз на рік, для спільної молитви і розмови. Тоді є великий шанс подолати цей опір. Звісно, ті, хто не хоче, не будуть змушені брати участі; але вони мають знати, що ви цілком не проти.

Натомість якщо на це немає шансів, бо спротив ближніх робить коляду неможливою, то варто прийти до парафіяльної канцелярії (чи сакристії, чи підійти до священника у храмі) і пояснити цю ситуацію, просячи про благословення й хвилину спільної молитви.

 

2.Питання «зовнішнього оформлення»

Багато людей запитують: як прийняти священника? Що поставити на стіл? А що коли я не маю Біблії (свічок, кропила, білої скатерті)?

Мені здається, що всі люблять зустрічі — також і ті, що під час коляди, — коли господар дому і священник поводяться невимушено, без штучного пафосу, напружених усмішок чи надмірної ввічливості. Отож як «прийняти» священника? Спокійно. Чи свічки, кропило, хрест, Біблія обов’язково мають лежати на столі, застеленому білою скатертю? Не обов’язково. Добре, якщо це все в домі є. Чи в наших домах є місце на такий малий вівтарик? А якщо його нема постійно, то чи така умовність, організована раз на рік, має для вашої сім’ї значення? Певна річ, добре буде, якщо такий простір для молитви буде облаштовано. Зрештою, він же щось таки говорить про наше духовне життя, а також нагадує про суть різдвяних пастирських відвідин: спільну молитву і зустріч у «домашній Церкві».

А коли в домі немає хреста — знаку перемоги Спасителя над смертю, пеклом і сатаною, — то нарешті купіть його, якщо ви зараховуєте себе до християн. Але не позичайте від сусідів «задля декорації». Так само і з Біблією. Якщо не маєте — купіть і читайте; але не робіть із неї прикраси для білої скатертини.

 

3.Фінансові питання

Зазвичай багато сімей складають грошові пожертви, користуючись нагодою візиту священника. І в людей постає наступне запитання: скільки ж треба дати?

Відповідь така: підтримуйте парафію на такому рівні пожертви, на який ви реально спроможні. Однак «гроші на коляді» — це пожертва при нагоді особистої зустрічі, а не навпаки: священник не приходить збирати гроші. Варто усвідомити правильний порядок справ. Якщо ви не маєте нічого на пожертву, то це не проблема, бо гроші не становлять суті зустрічі. Й ніколи не починайте вибачатися і пояснювати, чому ви не маєте що дати, — бо це дуже незручно і для вас, і для священника.

Часто разом зі священником ходять міністранти. Їм можна вкинути щось у скарбничку, призначену для їхніх формаційних зібрань чи канікулярних виїздів. Принцип той самий: можете, але не мусите.

Інколи може трапитися, що ваша реальна бідність засоромлює вас до тієї міри, аж ви вагаєтеся, чи взагалі запрошувати священника на коляду… Запросіть. Суттю є молитва і зустріч, а не ваш фінансовий стан. Це дозволить священникам краще пізнати, як живуть їхні парафіяни; а може, також і принесе вам самим допомогу в хоч би якихось проблемах.

 

4.Теми для розмов

Після молитви священник зазвичай розпочинає розмову, тож не треба спеціально готуватися. Від себе можете просто по-людськи запитати, як йому живеться, що там у парафії. Це точно не буде довга зустріч — особливо у великих міських парафіях; але навіть цей короткий час може стати нагодою для кращого знайомства, для розмови про те, що вас цікавить, із чим у вас може бути клопіт. Нема нічого гіршого, ніж напружена мовчанка після колядки!

Чи пропонувати священникові чай-каву, обід? Можна. Чи він погодиться? Швидше за все, ні. Але йому буде приємно.

***

Для мене коляда — це час спільної молитви і зустрічей, а інколи тільки зустрічей: буває, що й невіруючі запрошують на відвідини за таких нагод. Я не перетворюю цього часу у вишукані літургійні служіння. Вистачить стола з хрестом, Біблією і свічками. Зазвичай люди все це мають.

Я іду до вірних як гість, а не як спадкоємець, що оглядає своє володіння. Тому якщо в когось під час зустрічі телевізор не вимкнений, то я уваги не звертаю. Не роблю іспиту з релігійних практик, а тих, хто має певні клопоти на духовному шляху, запрошую до зустрічі з Богом, тому що Він за нами дуже сумує. У багатьох сім’ях коляда це євангелізація через прийняття. Такий перший крок може тривати навіть кілька років, щоби зрештою втішити їхньою присутністю перед Пресвятими Дарами.

Вирушаючи на коляду, я завжди кажу: «Ходи зі мною, Господи Боже». Що мені це дає? Свідому радість від зустрічі з живою Церквою, а не зношений із болем примусовий візит газового контролера, який постійно поспішає.

Переклад CREDO за:DEON

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

СЮЖЕТ

Коляда

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: