Роздуми над Божим словом на четвер ІІІ Звичайного тижня, рік ІІ
Тоді цар Давид увійшов у намет і, сівши перед Господом, промовив: «Хто я, о Господи, мій Владико, і що таке мій дім, що Ти привів мене аж до того? І то ще мало видалось у Твоїх очах, о Господи, мій Владико; ти поширив також обітниці Твої на дім Твого слуги геть на часи далекі. І Ти показав мені грядучі покоління людей, Господи, мій Боже! Ти встановив собі Твій народ Ізраїля Твоїм народом повіки, і Ти, Господи, став його Богом. А тепер, Господи Боже, держи те слово, що Ти мовив про слугу Твого та його дім повіки й зроби так, як мовив. Тоді звеличиться повіки Твоє ім’я, і тоді скажуть: Господь Сил — Бог над Ізраїлем! І дім слуги Твого Давида твердо стоятиме перед Тобою. Бо то Ти, Господи Сил, Боже Ізраїля, об’явив Твоєму слузі, кажучи: збудую тобі дім! Тому слуга Твій і насміливсь був молитися до Тебе в такій молитві. Отож, Господи, мій Владико, Ти — Бог, і Твої слова — правда, і Ти дав цю радісну обітницю слузі Твоєму. Зволь же благословити дім слуги Твого, щоб він вічно стояв перед Тобою, бо Ти, Господи, мій Боже, мовив, і Твоїм благословенням дім слуги Твого буде благословен повіки».
2 Сам 7, 18–19. 24–29
Давид усім серцем любив Бога і мав безліч дарів. Він був талановитим музикантом. У нього вистачило мужності зустрітися з Голіафом і перемогти його. Він був талановитим керівником і полководцем. А cтавши царем — об’єднав племена Ізраїлю і царював над ними майже сорок років. Знаючи про такий неординарний «послужний список» Давида, ми можемо здивуватись його молитві з сьогоднішнього першого читання. Вона є прекрасним прикладом смирення і прагнення проголошувати всім славу Божу. Давид не виявляє жодних ознак звеличення себе через власні успіхи. Він бачить тільки те, що зробив Бог, і прославляє Його за це. Крім того, цар здивований тим, що Бог обіцяє дати йому ще більше: царство Давида триватиме вічно! У цій молитві Давид показує своє усвідомлення того, що саме Господь обдарував його всім необхідним для досягнення головної мети — служіння, а не для годування власного «его».
Бог дав чимало дарів і нам. Це найрізноманітніші благодаті. Бог хоче, щоб ми брали їх із вдячністю і, як Давид, служили ними ближнім, особливо своїм у вірі (див. Гал 6, 10), щоб ними будувати Боже Царство на землі. Визнання того, що все, чого ми досягли, це плід Божої щедрості й доброти, — ключ до істинного смирення. Саме Господь робить нас здатними правильно використовувати свої таланти. Сьогодні подякуй Господу за свої дари та отримані тобою можливості використовувати їх для свого блага, блага ближніх і Божої слави. Пам’ятай, що в тебе в Церкві є своя особлива роль, яку Бог приготував спеціально для тебе. І Господь прагне, щоб ти робив світ кращим, а Небесне Царство — ближчим!
«Отче, допоможи мені розпізнати мої дари і служити ними для добра ближніх і Твоєї більшої слави».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
