Роздуми над Божим словом на п’ятницю ІІІ Звичайного тижня, рік ІІ
На початку року, коли царі звичайно виступають у похід, послав Давид Йоава й своїх слуг, з ним і всього Ізраїля: вони розбили аммоніїв і обложили Раббу, а Давид зоставсь у Єрусалимі. Одного дня під вечір Давид, уставши з своєї постелі й проходжуючись по покрівлі царської палати, побачив із даху жінку, що купалась. Була та жінка вельми гарна. І послав Давид розпитатись, хто та жінка. І йому відповіли: «Це Ветсавія, дочка Еліяма, жінка Урії, хеттита». Тоді Давид послав за нею посланців, і як вона прийшла до нього, він зліг з нею. І очистившися від своєї нечистоти, повернулася додому. Зачала жінка й послала Давидові сказати: «Я — вагітна». Тоді Давид послав до Йоава: «Пришли до мене Урію, хеттита». І прислав Йоав Урію до Давида. І коли прибув Урія до нього, Давид спитав його, як ведеться Йоавові, як ведеться військові, й про справи з війною. Потім Давид сказав Урії: «Йди до свого дому та помий собі ноги». Вийшов Урія з царського палацу, а за ним понесено дарунок від царя. Але Урія ліг спати коло входу в царський палац з усіма слугами свого пана й не пішов до свого дому. Давидові сказали: «Урія не пішов додому». Тоді Давид спитав Урію: «Хіба ти не прийшов із дороги? Чому не йдеш додому?» Урія ж відповів Давидові: «Ковчег, Ізраїль і Юда перебувають у наметах; мій пан Йоав і слуги мого пана таборяться в чистім полі, а я мав би йти додому, щоб їсти й пити та коло жінки спати? Як жив Господь і як ти сам живий, того я не зроблю!» Тоді Давид сказав Урії: «Отже залишися сьогодні тут, а завтра я тебе відішлю». Та й зоставсь Урія того дня в Єрусалимі. На другий день Давид його закликав, щоб їв і пив перед ним, і він упоїв його, та ввечорі він вийшов спати на своїй постелі з слугами свого пана, до свого ж дому не пішов. Другого дня вранці Давид написав Йоавові листа й послав через Урію. А в листі написав так: «Постав Урію в найгарячішому бою спереду, і відступіть від нього, щоб він був убитий і вмер». Під час облоги міста поставив Йоав Урію на такім місці, де знав, що там були сильні відділи. І коли вирвались мужі, що були в місті, і билися з Йоавом, то дехто з Давидового війська поліг, а між убитими був теж хеттит Урія.
2 Сам 11, 1–10. 13–17
Цар Давид скоїв великий гріх. У нього був роман із дружиною одного з воїнів і вона завагітніла. Після кількох невдалих спроб приховати свій гріх цар організував усе так, щоб її чоловік Урія, нічого не дізнавшись, нібито випадково загинув у бою.
Виношуючи цей задум, Давид розумів, що чинить погано, але гріх засліпив його. Тому цар, ще недавно такий мудрий, докотився до того, що до гріха перелюбу додав ще й обман та вбивство. Як побачимо в наступних читаннях, наслідком злочинів Давида стала низка трагедій, які зачепили як його самого, так і його близьких.
Ця історія — один із прикладів істини про те, що приховувати злочин іще гірше, ніж його скоїти. На жаль, цей сценарій продовжує повторюватися і сьогодні. Ми бачимо це і в сімейних драмах, і в гучних політичних скандалах. А все тому, що нитка гріха не обривається відразу, а на неї нанизуються все нові й дедалі тяжчі гріхи.
Тому покайся якомога швидше. Відразу признайся, що помилився, і спробуй виправити ситуацію. Це може бути важко. Насамперед, ми боїмося реакції людей. А раптом втратимо їхню симпатію? Чи зможе ображена сторона простити нам? Чи зможемо самі собі пробачити? Але дивно боятися реакції людей і водночас не звертати уваги на деградацію і смерть власної душі!
Та як зробити крок до навернення і відрази до гріха? Тобі не треба боятися реакції Бога. По-перше, Він уже знає, що ти зробив; більше того, Він уже вмер за тебе! А, крім того, Він пообіцяв зцілити твою зранену совість і повернути спокій твоєму серцю.
Ось чому Таїнство Примирення таке цінне! Коли ти сповідуєш свої гріхи, через священника Бог дарує тобі своє глибоке співчуття і милосердя. Звільнившись від провини й відновивши свій зв’язок із Богом, ти знайдеш сміливість повернутися у світ і постаратися виправити ситуацію. У сповіді отримаєш благодать зробити те, чого не міг зробити навіть цар Давид: зізнатися в гріху і відновити справедливість. А ти будеш робити це силою Христа, котрий завжди поруч.
«Святий Духу, дай мені дар покаяння, оживи моє серце! Допоможи мені визнати свій гріх і шукати примирення та зцілення.»
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
