Роздуми над Божим словом на вівторок V Звичайного тижня, рік ІІ
Став Соломон перед Господнім жертовником, перед усією громадою Ізрáїля, зняв руки до неба і промовив: «Господи, Боже Ізрáїля! Нема Бога, що був би Тобі рівня, ні на небі вгорі, ні на землі внизу. Ти бережеш завіт і милость слугам Твоїм, що ходять перед Тобою усім серцем. Чи ж Богові бо справді жити на землі? Таже ж небо і небо небес не можуть Тебе вмістити! А що вже цей храм, що я збудував тобі! Однак зглянься, Господи, мій Боже, на молитву й на благання слуги Твого й вислухай взивання та мольбу, якими слуга Твій оце сьогодні Тебе молить.
Нехай очі Твої споглядають уночі й удень на храм цей, на місце, про яке Ти сказав: Ім’я Моє буде там! — Вислухай молитву, якою слуга Твій молитиметься на цьому місці! Вислухай, благання слуги Твого і народу Твого, Ізрáїля, коли вони будуть молитися на цьому місці. Вислухай з місця, де Ти перебуваєш, з неба; вислухай і прости».
1 Цар 8, 22–23. 27–30
Господи, чи це можливо? Невже Ти справді можеш жити на землі? Такій перспективі й цар Соломон дивувався, посвячуючи Тобі храм. «Та ж небо і небо небес не можуть Тебе вмістити! А що вже цей храм, що я збудував Тобі!» — дивувався він (1 Цар 8, 27). Як можеш Ти, який створив зірки, мешкати у простому будинку з дерева й каменю? І, що найважливіше, навіщо Ти погоджуєшся на це?! Маючи у своєму розпорядженні величезний небесний простір, що Ти знайшов у цій скромній місцині всесвіту, що захотів тут перебувати?!
На це є лише одна можлива відповідь — любов. Я вірю, що це справжня причина того, навіщо Ти створив цей світ. Ти захотів дати життя людям, з якими міг би поділитися своєю творчою, всепоглинущою любов’ю. І для того, щоб явити нам свою любов — щоб усунути будь-які сумніви з нашого боку, — Ти прийшов і відкрився нам. Ти оголосив нам свої закони, визволив нас із єгипетського рабства і вчив нас через своїх пророків. День за днем Ти давав нам докази своєї присутності та прагнення, щоб ми теж були з Тобою.
А потім був найбільший з усіх сюрпризів! Ти увійшов у цей світ не тільки через історичні події та красу світобудови, а й як людська істота, бувши водночас у повноті і Богом, і Людиною. Твоє Слово стало людиною — і все тому, що Ти любиш нас. Хіба міг хтось очікувати такого смирення й вірності? Хіба міг хтось припустити такий радикальний і приголомшливий план?
Але й цього Тобі здалося мало. Від П’ятдесятниці й донині — а також до Другого пришестя — Христос продовжує жити на землі, перебуваючи в нас! Своїм Духом Ісус перетворив кожного з нас на храм Твоєї присутності, більш священний, ніж Храм Соломона.
Отче, я вражений Твоєю добротою і щедрістю. Я захоплююся тим, як глибоко Ти любиш нас. Мені складно повірити, як глибоко Ти любиш мене. Господи, навчи мене ще більше шанувати Твою присутність у мені — як і в кожній людині, яку Ти називаєш своєю.
Пс 84 (83),2:
Які ж то вони любі, Твої шатра, Господи сил!
Знемагає моя душа й прагне до дворів Господніх!
Серце моє й моє тіло радіють живим Богом.
Навіть пташина знаходить собі хатку, і ластівка собі гніздечко, куди кладе своїх писклят:
(а я) жертовники Твої, Господи сил, Царю мій і мій Боже!
Щасливі, що живуть у Твоїм домі; вони повіки Тебе хвалять!
Щасливий чоловік, що має свою силу в Тобі і Твої дороги має в своєму серці.
Проходивши сухою долиною, вони джерела з неї роблять, і ранній дощ її благословенням зодягає.
Набирають дедалі більше й більше сили, побачать Бога у Сіоні.
Господи, Боже сил, вислухай мою молитву; Боже Якова, прихили вухо!
О щите наш, поглянь, о Боже! Подивися на лице помазаника Твого!
Один бо день у Твоїх дворах ліпший, ніж тисяча (деінде), волію стояти на порозі дому Бога мого, ніж у наметах беззаконня жити.
Бо Господь Бог — сонце і щит — Господь дасть ласку й славу.
Він не відмовить блага тим, що ходять бездоганно.
Господи сил! Щасливий чоловік, що покладається на Тебе!
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
