Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 11 лютого
Дуже суворі й тверді слова апостола Петра. Сьогоднішнє слово викриває механізм повернення до гріха. Дуже часто ми даємо себе засліпити позитивними змінами. Коли в нашому житті стаються великі і добрі зміни, ми проходимо через черговий етап навернення, — дуже легко піддатися ейфорії, емоціям. Дуже легко перестати критично ставитись до світу. Дуже легко забути, що, незважаючи на нашу сьогоднішню перемогу, гріх має свої міцні осередки в світі, що є довкола нас. І треба усвідомлювати, що ця зміна необов’язково торкнулася інших людей із нашого оточення.
Звісно, це не означає, що я маю гидувати контактами з іншими людьми. Але я не можу дозволити собі необережності, браку здорового критичного підходу. Бо в такі моменти постає спокуса почуття певної духовної непереможності, яке буде нас штовхати незахищеними на глибокі й міцні редути зла в душі якоїсь людині, в марнославному емоційному поштовху «взяти наскоком для Бога» ще одну душу. Такі непродумані атаки, хоч і з добрими намірами, зазвичай закінчуються повною катастрофою і ще більш принизливою поразкою.
Апостол не просто так настільки красномовно описує стан душ, які зробили гріх нормою свого життя. Цим він хоче дещо отверезити палкі пориви душі, яка тільки-но пізнала перемогу. І налаштувати її на довгу і клопітку працю в двох напрямках: зміцнення свого зв’язку з Богом та серйозної, систематичної праці для навернення інших.
Окрім того, в такому емоційному пориві душі є більше від гордині, ніж від смиренного бажання послужити Богові. Чому? Тому що, коли новонавернена людина починає ризикувати станом своєї душі задля перемоги над злом в житті іншого, вона здебільшого йде на цей ризик несвідомо, дуже недооцінює його, вважає, що впорається своїми силами. Забуває, що всі перемоги походять від Бога, бо Він має таку силу, а не людина.
Чи це означає, що задля ближнього не варто ризикувати? Ні. Але цей ризик має бути справді шляхетним. Його має викликати не бажання назбирати якомога більше трофеїв, а справжня і щира любов до ближнього та міцна надія на Божу допомогу, на Його дію, для якої я — лише слабкий і недостойний інструмент.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
