Роздуми над Божим Словом на суботу ІІІ тижня Великого Посту
Для деяких, що були певні про себе, мовляв, вони справедливі й ні за що мали інших, (Ісус) сказав цю притчу: «Два чоловіки зайшли в храм помолитись: один був фарисей, а другий — митар. Фарисей, ставши, молився так у собі: Боже, дякую тобі, що я не такий, як інші люди — грабіжники, неправедні, перелюбці, або як оцей митар. Пощу двічі на тиждень, з усіх моїх прибутків даю десятину. А митар, ставши здалека, не смів і очей звести до неба, тільки бив себе в груди, кажучи: Боже, змилуйся надо мною грішним! Кажу вам: цей повернувся виправданий до свого дому, а не той; бо кожний, хто виноситься, буде принижений, а хто принижується, — вивищений».
Лк 18, 9–14
Свята Тереза Авільська вчила розуміти чесноту смирення як адекватну самооцінку: бачити себе таким, яким я є, не величатися над іншими, але й не принижувати себе. Якщо з’являється спокуса подивитися на інших зверхньо, то смирення нагадає, що всі ми грішники і потребуємо Божого милосердя. Якщо у важкий день з’являться думки, що ти не гідний любові, то смирення допоможе згадати про безкорисливу любов Бога до тебе, про те, що ти створений за Його образом і подобою.
Сьогоднішня притча Христа якраз і стосується питання істинного смирення. Фарисей справді вів зразкове життя: дуже добре, що він не жадібний, що не обманює і не чинить перелюбу! Але Ісус Христос каже, що цей чоловік був менше виправданий, ніж інший, який стояв поряд, — жадібний обманщик митар. Чому? Самовдоволена молитва фарисея не розкрила його серце на Бога та на співчуття до грішника. Описуючи свої добрі вчинки, фарисей ніби змушував Господа віддати йому сповна за все зроблене! Десь тут і пролягає межа, за якою чеснота перетворюється на ваду, на гординю… Навпаки, збирач податків об’єктивно оцінював себе, і його молитва була щирим покаянням і наверненням: «Боже, змилуйся надо мною грішним!» (Лк 18, 13).
Великий Піст — це час пошуку правди про себе, це благодатна пора, щоб усвідомити фундаментальну істину: по-перше, всі ми грішники, які потребують Божого милосердя. А по-друге, Бог так полюбив нас, що віддав за нас своє життя.
Що ж допомагає нам зростати у смиренні? Кожна зустріч із Божим милосердям. Кожне вдячне прийняття Його допомоги і благодаті. Кожен милосердний учинок до ближніх, особливо грішників.
«Боже! Будь милостивий до мене, грішного! Допоможи мені сьогодні любити Тебе в моєму ближньому».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
