Під час ранкової Святої Меси в суботу Святіший Отець молився за дар чесного сумління, щоб ми чинили лише добро в цей важкий період, повідомляє Vatican News.
«Ніколи не забуваймо: за гріхом, за падінням завжди стоїть спокуса, яка спочатку завжди є маленькою, але виросла, інфікувала інших і, врешті, знаходимо виправдання для того, щоб упасти», – застеріг Папа Франциск під час Святої Меси в каплиці Дому св.Марти в суботу, 4 квітня 2020 року.
На початку богослужіння Святіший Отець звернув увагу на nе, що в період тривоги та болю люди часто отримують можливість зробити чимало добра, але не бракує й таких, кому приходить думка використати момент для власного збагачення. «Молімося сьогодні, — закликав він, — щоб Господь дав нам усім чесне сумління, прозоре сумління, яке дозволить нам стояти перед Богом не соромлячись».
Поступовий розвиток спокуси
Під час проповіді Папа зупинився на євангельському уривкові про те, як після воскресіння Лазаря Синедріон постановив убити Ісуса. Франциск звернув увагу, що це рішення є результатом «поетапного процесу», спокуси, що почалася з малого, потім, зростаючи, передалася іншим, привела до аргументів для самовиправдання, перемінюючи серце.
Спочатку законовчителі й первосвященики були стурбовані: явився Предтеча, за ним — Ісус, який почав чинити знаки й чуда, промовляти до людей зрозумілою їм мовою. Вони спочатку перемовляються між собою, потім висилають провокаторів, які стараються впіймати Ісуса на слові. Далі визріває думка, що потрібно щось із цим робити, зокрема після того, як після воскресіння Лазаря чимало юдеїв увірували в Ісуса. Тож Синедріон доходить висновку, що треба вбити Ісуса, а виправдовується стараннями запобігти бунтові, щоб «римляни не зруйнували наш храм». І розійшлися спокійні, мовляв, саме таке рішення потрібно прийняти.
«Цей спосіб діяння законовчителів — образ того, як спокуса діє в нас, бо за цим, очевидно, стояв диявол, який хотів знищити Ісуса. Й спокуса в нашому серці зазвичай діє саме так: починається з чогось малого, з якогось прагнення, ідеї; зростає, заражає інших і, врешті, самовиправдовується», — мовив Святіший Отець. Також і ми, зазначив він, коли переможені спокусою, почуваємося спокійними, бо знайшли виправдання для такого вчинку.
Покаятися і шукати причину
Отож, сказав Папа, коли скоїмо гріх, коли трапиться падіння, то слід іти й просити прощення в Господа: це перший крок, який ми повинні зробити. Але далі ми повинні запитати себе: «Як же могло трапитися, що я так упав? Як цей процес розпочався в моїй душі? Кого я заразив? Які виправдання знайшов для того, щоби впасти?».
«Прикладом для нас завжди є життя Ісуса, тож те, що трапилося з Ісусом, — це те, що трапиться також і в нашому житті: спокуси, виправдання, добрі люди навколо нас, чию присутність ми не завжди відчуваємо, і лихі, які в момент спокуси наближаються, щоб викликати її зростання. Однак ніколи не забуваймо: за гріхом, за падінням завжди стоїть спокуса, яка спочатку завжди маленька, але вона виросла, інфікувала мене і, врешті, я знаходжу виправдання для того, щоб упасти. Нехай же Святий Дух просвітить нас цьому внутрішньому самопізнанні», — побажав Святіший Отець.
фінансово.
Щиро дякуємо!
