Роздуми над Божим Словом на суботу у Великодній октаві
Тими днями начальники, старші народу і книжники, помітивши відвагу Петра і Йоана і дізнавшись, що це люди невчені й прості, — вони дивувалися і розпізнавали в них тих, хто був з Ісусом. І, дивлячись на оздоровленого чоловіка, який стояв з ними, вони нічого не могли сказати проти. Наказавши їм вийти із синедріону, вони радилися між собою, кажучи: «Що нам робити з цими людьми? Адже через них зроблено явне знамення, яке відоме всім, хто живе в Єрусалимі, — і не можемо того заперечувати. Але щоби більше не поширювалося між народом, пригрозимо їм, щоби далі нікому з людей не говорили про це Ім’я!» І, покликавши їх, наказали зовсім не говорити і не навчати в Ім’я Ісуса. А Петро та Йоан у відповідь сказали їм: «Розсудіть, чи справедливо перед Богом більше слухати вас, аніж Бога? Адже ми не можемо не розповідати про те, що бачили і чули!» Вони ж, погрозивши, відпустили їх, нічого не знаходячи, щоби покарати їх, — через народ, бо всі прославляли Бога за те, що сталося.
Діян 4, 13-21
Яке радикальне преображення через п’ятдесят днів! Ще в пасхальну неділю учні Христа плачуть і сумують. Потім відмовляються вірити свідченням очевидців: Марії Магдалини та учнів, які йшли до Емауса (див. Мк 16, 10-13). Після цього Ісус явився іншим учням і докоряв їм за невіру і жорстокосердість (див. Мк 16, 14). Звісно, вони були раді побачити Його живим, та сумніви їх все одно не полишали. І от усього сім тижнів по тому, під час юдейського свята П’ятдесятниці, Петро сміливо проповідує. Від того моменту він і всі учні дивують духовних вождів Ізраїлю своєю відвагою (див. Діян 4, 13). Що ж такого сталося?
За п’ятдесят днів Божа благодать підготувала цих звичайних людей до зішестя Святого Духа, який дав їм мужність, мудрість і сміливість проголошувати Воскреслого Христа. Зрозуміло, що ні Петро, ні Йоан, ні інші учні не були пасивними спостерігачами: вони співпрацювали зі Святим Духом. Натхнені Ним, вони виходили на вулиці та натхненно проповідували.
Кардинальне преображення Петра та Йоана може здаватися тобі недосяжним. Тобі може спадати на думку: «Я ніколи не зможу так натхненно говорити про Бога, як наш священник! Ось він би знав, що сказати моєму синові, який перестав ходити до храму». Або: «Якби я був трохи розумніший і сміливіший, я б ділився своїми думками під час зустрічі парафіяльної групи з вивчення Біблії». Проганяй такі думки, прислухайся до натхнень Святого Духа, йди за ними — і ти побачиш не менші чудеса, ніж ті, які відбувалися з першими християнами в ранній Церкві. У них теж були сім’ї та робота, сумніви й страхи, гріхи та невдачі. Але Бог діяв через них силою свого Духа і поступово змінював їх.
У тобі живе Той самий Святий Дух, який наповнив непорушною вірою апостолів. Дозволь же Йому переконати тебе в тому, що воскреслий Христос здатний змінити і твоє життя, і піддайся Його благодаті, що преображає. Святий Дух може дати тобі сміливість помолитися над хворим другом або підказати слова, які вселять надію у зневіреного родича. Будь же слухняним знаряддям у руках Господа, Котрий прагне спасти всіх.
«Прийди, Святий Духу, і дай мені сміливість ділитися тими благами, що Ти мені подарував».
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.