«Літургійне сповіщення слова Божого, особливо під час євхаристійного зібрання, — це не так час роздумів і катехетичного повчання, як час діалогу між Богом і Його народом, діалогу, в якому проголошуються прекрасні істини про спасіння та постійно наново підтверджуються вимоги Завіту. Зі свого боку, Народ Божий збирається, щоб відповісти на цей діалог любові, віддаючи подяку й хвалу, а також показуючи свою вірність справі безперервного «навернення» (Йоан Павло ІІ, «Dies Domini»,41).
Вступні примітки
Домашню Літургію можна організувати перед спільною участю в Святій Літургії у храмі чи спільного перегляду трансляції або після неї. Найкраще зробити це в неділю в першій половині дня. Ця година може бути хорошою підготовкою до участі в трансляції Святої Меси.
Батьки нехай заохочують дітей взяти участь у цій Літургії. Тут важливий приклад батьків, який притягуватиме дітей, та створення доброї атмосфери любові й молитви. Літургію зазвичай веде голова родини.
Підготовка:
-домашній вівтар — стіл, накритий білим обрусом, хрест, свічка (наш домашній пасхал), інші декорації, які ми вже зробили на пасхальні свята;
-Святе Письмо із зазначеними текстами читань і псалму ІІI великодньої неділі (це має бути книга, урочисто поміщена на домашній вівтар). Варто, крім цього, кожному мати перед собою текст, бо це допоможе під час ділення Словом Божим (Ічитання: Діян 2, 14а.22-33; Пс 16,1-2a i 5.7-11 ; ІІчитання: 1Пт 1, 17-21; Євангеліє: Лк 24, 13-35).
ХІД ЛІТУРГІЇ:
- Знак Хреста: «В Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа».
- Запалення родинного пасхалу (свічки) зі словами «Світло Христове» (відповідь – «Богу подяка»).
- Пасхальна пісня
- Вступний коментар (читає батько або хтось з учасників):
Сьогодні разом із двома учнями ми йдемо до Емаусу. Учні були пригнічені й розчаровані, бо не виконалися їхні очікування та мрії про Месію, що мав визволити народ, повинен був навести порядок, принести лад і розквіт, а замість цього Його розіп’яли як злочинця. Вони були так сильно засмучені, що не впізнали Ісуса, коли Він приєднався до них. Учні впізнали Його лише тоді, коли в Емаусі разом сіли до столу; тоді їхній смуток перемінився в радість. І ми зараз як родина, як учні Ісуса сідаємо в нашому домі до столу Слова Божого, просимо Духа Святого, щоб наші очі відкрилися й ми побачили, що Воскреслий Господь — із нами.
- Молитва. У спонтанній молитві просимо Святого Духа відкрити наші серця на Слово Боже та допомогти нам це слово впровадити в життя. Можна використати й готову формулу, напр.:
«Духу Святий, Боже, Ти у день народження Церкви благоволив у видимому вигляді зійти на апостолів, щоби просвітити їхній розум, запалити серце, укріпити їх у вірі та освятити їхнє життя. Благаємо Тебе: будь завжди з нами і наповнюй нас своїми дарами. Осявай нас у сумнівах, утішай у скорботі, рятуй у небезпеках, підводь після падінь, прав нами у своїй премудрості та об’єднуй у взаємній християнській любові, щоб всі ми жили у згоді і святій єдності як одна сім’я Божа. Просимо Тебе: приведи нас до блаженної вічності, щоб у ній, разом із сонмами Ангелів і Святих, ми Тобі дякували і Тебе славили на віки вічні. Амінь».
- Спільне читання слова Божого. Читаємо так, як на Святій Месі, тобто всі читання та — якщо це можливо — спів чи декламація псалму й акламації (вибраний вірш) перед Євангелієм. Євангеліє найкраще прочитати батькові, з Біблії, урочисто поміщеної на домашній вівтар; читання і псалми ділимо між учасниками. Важливо, щоб усі уважно слухали читання. На свої тексти дивимося пізніше – на розмові та діленні Словом Божим.
Тексти подаємо далі, їх можна також знайти тут.
- Розмова на тему прочитаного для кращого розуміння текстів (Бог говорить до свого народу).
–Батько запитує, відповідей шукаємо в Слові Божому (у дужках — підказки для ведучого, але спочатку намагаємося знайти відповідь самостійно).
- Як про те, що сталося з Ісусом, говорять учні, які йдуть до Емаусу (Лк 24,19-24), a як – св.Петро (Діян 2,22-24)? А як усе це пояснює Ісус? (Лк 24,25-27)?
- У чому полягає істотна різниця між розповіддю учнів, що йдуть до Емаусу, і розповіддю Петра? (вони фактично говорять про одне й те ж, але Петро вірить у Воскресіння й показує, як Ісус виконав сказане Давидом у Старому Завіті).
- У який момент і чому саме тоді учні розпізнали Ісуса? (при ламанні хліба — Остання Вечеря, Євхаристія).
- Що ми отримали завдяки воскресінню Христа? (1Пт 1,18-19.21) (Відкуплення від успадкованої від предків злої поведінки; віру й надію, звернену до Бога).
- Ділення Словом Божим (Бог говорить до мене).
–Батько заохочує, щоб після хвилі тиші кожен охочий поділився тим, як Господь Бог промовив до нього особисто в цьому слові, що для мене тут найважливіше, нове, що мене торкнулося. Говорити від першої особи (напр., я почув, я зрозумів…, Господь Бог мені сказав…), не повчати й не оцінювати інших. Можна також лише прочитати речення, яке найбільше привернуло мою увагу.
У діленні можуть (але не мусять) допомогти такі запитання:
- Може, ти зараз переживаєш або пережив якийсь сум, розчарування, яке до тієї міри зосереджує на собі, що не дозволяє побачити, зустріти Ісуса. Чи чуєш у цьому слові, як Ісус відповідає на цей смуток?
- Чи ти відчуваєш радісну присутність, любов Ісуса, коли ви вдома збираєтесь разом на спільній молитві, за одним столом, на загальній забаві чи спільній праці?
- Чим є для тебе ламання хліба — Євхаристія, чи з радістю ти приймаєш Ісуса Воскреслого, коли Він приходить до тебе в своєму Слові та Святому Причасті?
- Що важливе Господь Бог ще говорить до тебе в цих читаннях?
- Спонтанна молитва як наша відповідь на Слово Боже; це може бути спочатку подячна молитва за те, що Воскреслий Господь із нами; перепрошення за нашу духовну сліпоту, брак віри у Воскресіння, а потім прохання.
- Молитва «Отче наш».
- Передайте одне одному знак миру (напр., подати руку, обняти — прояв примирення, взаємного прощення).
- Батько читає молитву на завершення:
Боже, Ти своєму народові повернув молодість духу, збережи його радість і вчини, щоб він, радіючи з поверненої йому слави усиновлення, з непохитною надією очікував славного дня воскресіння. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, Котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, Бог, на віки вічні.
(Колекта ІІІ Великодньої Неділі).
Всі відповідають: Амінь.
- Благословення: батько по черзі накладає руки на голову жінки й дітей та благословляє їх, роблячи знак хреста на чолі, потім одне одного благословляємо знаком хреста, але вже без накладання рук.
- Пасхальна пісня
Запрошуємо відвідати сайт http://nedilya.tilda.ws (# НеділяВдома), де знайдете інформацію: що таке неділя та як її святкувати в сімейному колі; як молитися Літургію Годин; як провести недільний сімейний обід, тощо.
ТЕКСТИ ЛІТУРГІЇ СЛОВА (ІІІ Великодня неділя, рік А )
Перше читання
Діян 2, 14а. 22-33
Читання Діянь Апостолів
У день П’ятдесятниці Петро, ставши з Одинадцятьма, підвищив свій голос і звістив їм: «Мужі ізраїльські, послухайте оці слова: Ісуса Назарянина, мужа, засвідченого вам Богом проявами сили, чудесами й знаменнями, які Бог вчинив через Нього серед вас, як самі знаєте, – Його, виданого згідно з визначеним наперед задумом і передбаченням Бога, ви вбили, прибивши до хреста руками беззаконників; та Бог Його воскресив, звільнивши від мук смерті, бо вона не могла тримати Його під собою. Давид говорить про Нього: “Я завжди бачив Господа переді мною, бо Він – праворуч мене, щоб я не похитнувся. Тому зраділо моє серце і звеселився мій язик, навіть тіло моє спочине у надії, бо Ти не залишиш душі моєї у відхлані й не даси своєму Святому побачити тління. Ти дав мені пізнати дороги життя і сповниш мене радістю перед Твоїм обличчям!” Мужі-брати! Потрібно сміливо сказати вам про патріарха Давида, який помер і був похований, і його гріб у нас аж до сьогодні. Будучи пророком і знаючи, що Бог клятвою урочисто пообіцяв йому посадити на його престолі когось з плоду його стегон, він, передвіщаючи, говорив про воскресіння Христа, що Він не залишиться у відхлані, і тіло Його не побачить тління. Цього Ісуса воскресив Бог, свідками чого є ми всі. Отже, правицею Божою Він був вознесений і, одержавши від Отця обітницю Святого Духа, вилив Його, як це ви бачите і чуєте».
Слово Боже.
Респонсорійний псалом (Пс 16, 1-2а і 5. 7-8. 9-10. 11)
Життя дорогу дай мені пізнати
або: Господи, Ти даси мені пізнати дорогу життя
або: Алілуя.
Збережи мене, Боже, бо я на Тебе покладаю надію. *
Ти сказав Господу: «Ти – мій Господь».
Господь – частка мого спадку, Ти – моя доля; *
Ти – Той, хто оберігає мою спадщину.
Благословлятиму Господа, який дав мені пораду. *
Навіть ночами моє нутро давало мені настанови.
Я завжди маю Господа перед собою, – *
Він праворуч мене, я не похитнуся.
Через це зраділо моє серце і моє єство звеселилось, *
навіть моє тіло спочине у надії,
бо Ти не залишиш душі моєї в шеолі *
і не даси своєму святому побачити тління.
Ти даси мені дорогу життя пізнати, *
повнота радості – перед Твоїм обличчям,
у Твоїй правиці – *
радість навіки.
Друге читання
1 Пт 1, 17-21
Читання з Першого Послання святого апостола Петра
Любі! Коли Отцем називаєте Того, хто нелицемірно судить кожного за вчинок, у страху проводьте час, в якому живете тут як чужинці, знаючи, що ви були викуплені від марного вашого життя, переданого батьками, не тлінним сріблом або золотом, а дорогоцінною кров’ю Христа, як непорочного й чистого Агнця, який був передбачений ще перед заснуванням світу, але з’явився заради вас у кінці часів. Через Нього ви повірили в Бога, який підняв Його з мертвих і дав Йому славу, щоб ваша віра й надія були на Бога.
Слово Боже.
Спів перед Євангелієм
Пор. Лк 24, 32
Алілуя, алілуя, алілуя
Господи Ісусе, відкрий нам Писання; нехай палають серця наші, коли Ти до нас мовиш.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Лк 24, 13-35
† Читання святого Євангелія від Луки
Ось двоє, з учнів Ісуса, того ж самого дня, першого в тижні, йшли до села, віддаленого на шістдесят стадій від Єрусалима, яке називалося Емаус; вони говорили між собою про все, що відбулося. І сталося, коли вони вели бесіду й обговорювали, сам Ісус, наблизившись, пішов разом з ними; очі ж їхні були стримувані, щоби Його не впізнали. Тож Він запитав їх: «Що це за розмови, які ви ведете між собою, йдучи дорогою?» Ті зупинилися, повні смутку. У відповідь один, на ім’я Клеопа, сказав Йому: «Ти хіба єдина захожа людина в Єрусалимі, яка не знає того, що сталося в ньому цими днями?» І запитав їх: «Що саме?» А вони сказали Йому: «Те, що сталося з Ісусом Назарянином, який був мужем пророком, сильним ділом і словом перед Богом і перед усім народом; і як видали Його первосвященики й наші старші на смертний присуд і розіп’яли Його. А ми сподівалися, що Він той, хто мав викупити Ізраїля. І до того всього, оце третій день, відколи те сталося. Та деякі наші жінки здивували нас: побувавши рано в гробниці й не знайшовши Його тіла, вони прийшли й розповіли, що бачили появу ангелів, які сповістили, що Він живий. Тоді пішли деякі з нас до гробу – і знайшли все, як говорили жінки; Його ж самого не побачили». Тоді Ісус сказав їм: «О нерозумні й повільні серцем, аби вірити в усе, що говорили пророки! Хіба не треба було Христові постраждати й увійти у свою славу?». І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, Він пояснив їм в усіх Писаннях те, що стосувалося Його. І вони наблизилися до села, до якого йшли. А Він удавав, що йде далі. Та вони наполягали, кажучи: «Залишайся з нами, бо вечоріє, і день вже схилився». І Він увійшов, щоби залишитися з ними. І сталося, як сів Він за столом з ними, то, взявши хліб, промовив благословення і, розломивши, подавав їм; тут і відкрилися їхні очі, й вони впізнали Його. Та Він став невидимий для них. І сказали вони один одному: «Хіба не палало в нас наше серце, коли Він говорив нам у дорозі та коли відкривав нам Писання?». Тож вставши, тієї ж години вони повернулися до Єрусалима та знайшли зібраних Одинадцятьох і тих, які були з ними; вони говорили, що справді Господь воскрес і з’явився Симонові. І вони розповіли про те, що сталося в дорозі, та як вони розпізнали Його в ламанні хліба.
Слово Господнє.
фінансово.
Щиро дякуємо!
