Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 24 травня
Кілька слів достатньо євангелістові Йоану, щоб оповісти про зцілення сліпородженого: До нього ж сказав: іди, вмийся в купелі Силоамській, — що в перекладі означає: Зісланий. Отож подався той, умився — і повернувся зрячим! Все тут. Але цей випадок стає нагодою, щоб показати етапи шляху вираження віри в lectio divina Божого Слова.
Сліпий, зцілений від фізичної недуги, потребує зцілення від темряви, що запанувала над його духом. Це станеться лише наприкінці шляху об’явлення й пізнання, коли, повертаючись, щоб зустрітися з Ісусом, він поклониться перед Ним і складе чітке визнання віри: Вірую, Господи! Можемо ствердити, що зцілений сліпий доходить до повного визнання віри лише після того, як його виключили із синагоги. Тобто він заплатив велику ціну за визнання своєї вірності Ісусові, і саме його готовність платити цю ціну вчинила його здатним визнати віру.
Це стає очевидним у порівнянні з іншими персонажами цього епізоду. Наприклад, батьки сліпого: вони, звісно ж, зацікавлені в тому, що сталося з їхнім сином; але коли вони розуміють, що йти далі означає ризикувати соціальною маргіналізацією, то відступають.
Як на них, віра коштує надто дорого. Надто великою була б жертва — відмовитися від доброго імені та суспільної пошани. Але хто не готовий платити цю ціну, ніколи не зможе прийти до зрілої віри.
Є також юдейські начальники: з релігійного погляду, вони були б найбільш компетентними та відповідними особами, щоб інтерпретувати події, в яких об’являється Бог. Натомість вони виявляються найбільш замкненими перед Божим об’явленням. У них немає жодного отвору, жодної щілини, крізь яку могло б пройти Боже об’явлення, — вони надто добре захищені.
Ось мотив останніх, твердих слів Ісуса: На суд у цей світ прийшов Я (щоби впровадити розрізнення): щоб ті, які не бачать (дезорієнтовані в житті, ті, які відчувають потребу в просвітленні), бачили, а ті, які бачать (тобто ті, які вважають, що мають достатньо світла у власному розумі й упевненості), — сліпими стали (тобто будуть позбавлені єдиного справжнього світла, об’явлення Божої любові і їхнього спасіння).
Сьогодні ми можемо попросити в Господа, щоб, просвітивши нас даром віри в Хрещенні, Він подав нам благодать, щоб ми ніколи не дозволили темряві гріха та невірства запанувати над нами, щоб ми могли жити як справжні діти світла.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
